В даній статті розглядається
суспільно-політична ситуація в Україні в її
міжконфесійних та державно-конфесійних
аспектах і проблемних зрізах. Автори
обгрунтовують пов’язаність суспільно-політичної ситуації з безпекою України, аналізують наслідки російської агресії, зокрема
в гуманітарній сфері, де релігія перетворюється на елемент гібридної війни. Релігійна складова проявляється у прагненні
країни-агресора зберегти Україну в орбіті
своїх інтересів, зробивши її частиною "русского мира".
Авторами виокремлено і обґрунтовано
зовнішні і внутрішні ризики, які утримують в собі потенцію зміни вектору руху релігійної ситуації в країні. Визначена її природа, структура, функціональність тощо.
На основі широкого статистичного матеріалу, представленого у 2019 соціологічної службою Центру Олександра Разумкова, досліджено зміни в суспільно-
релігійній свідомості українців, констатовано її залежність від впливу військового
конфлікту на Сході України та анексії Криму, проаналізовано зміни у церковно-конфесійному самовизначенні громадян,
зокрема тих, хто відносить себе до православ'я. В контексті церковно-конфесійних
змін, які характеризуються зменшенням
авторитету УПЦ (МП) і кількості її вірних,
проаналізовано розроблені в РПЦ церковні
технології перешкоджання переходів громад до ПЦУ та дестабілізації міжконфесійних і державно-конфесійних відносини.
Досліджуючи пошук/конституювання/відновлення українськими церквами
своєї ідентичності в сучасних умовах, авторами виокремлюються явища глобального
характеру та внутрішні чинники, під впливом яких відбувається поступова "кристалізація" цієї ідентичності.
В контексті загальної парадигми релігійної свободи, в рамках якої здійснюється
дослідження, встановлені об'єктивні передумови, які мають забезпечити країні необхідні для демократичної держави стандарти релігійної свободи (реальний релігійний плюралізм, традиційно толерантне
ставлення українців до представників різних віросповідань, відсутність потужних
конфесійних конотацій в колективній
українській ідентичності), існуючі ризики
для реалізації релігійної свободи.
This article examines the sociopolitical situation in Ukraine in its interconfessional and state-confessional
aspects and problems.
The article substantiates the connection
between the socio-political situation and
security in Ukraine, analyzes the effects of
Russian aggression, particularly in the
humanitarian sphere, where religion becomes
an element of hybrid warfare. The religious
component is manifested in the desire of the
aggressor country to keep Ukraine in the orbit
of its interests, making it part of the "Russian
world".
The authors identify and substantiate the
external and internal risks that hold the
potential to change the vector of movement of
the religious situation in the country,
determine its nature, structure, functioning
and so on.
Based on wide statistical material presented
by the sociological service of the Oleksandr
Razumkov Center, the changes in social and
religious consciousness were investigated, its
dependence on the influence of the military
conflict in the East of Ukraine and annexation
of the Crimea were analyzed, the changes in
the attitude of the religious community.
Modern Church-confessional changes are
characterized by a decrease in the authority of
the UOC (MP) and the number of its believers.
Therefore, the technologies of the UOC (MP)
(more precisely the ROCinU), which hinder
the transition of the UOC (MP) communities to
the OCU and the destabilization of interdenominational and state-denominational
relations, are studied.
Investigating the search / constitution /
restoration of the identity of Ukrainian
churches in modern conditions, the authors
highlight the phenomena of a global nature
and internal factors, under the influence of
which a gradual "crystallization" of this
identity takes place In the context of the general paradigm of
religious freedom within which the research is
conducted, objective prerequisites have been established. It should provide the country with
the standards of religious liberty and religion
that are necessary for a democratic state (real
religious pluralism, traditionally tolerant
attitude of Ukrainians from representatives of
different denominations, in the collective
Ukrainian identity) and the risks involved in
the exercise of religious freedom.
