Формування філософського біографізму у працях Карла Ясперса

Abstract

У роботі показано, що філософський біографізм, характерний для Карла Ясперса (1883–1969), почав формуватися ще у психіатричний період його творчості і набув розвитку у подальших працях мислителя. Зокрема перший розділ роботи присвячено аналізу основ біографічного підходу, сформульованих К. Ясперсом при викладі принципів біографіки у праці "Загальна психопатологія" (1913 р.). У другому розділі на прикладі праці "Психологія світоглядів" (1919 р.) розглядається теоретичне обґрунтування та практичне застосування запропонованого філософом біографічного підходу, а також визначається характерне для цього підходу розуміння місця суб’єктивності душевного життя філософів в об'єктивності історичного процесу. Здійснений у третьому розділі аналіз праць "Стріндберґ і Ван Ґоґ. Спроба патографічного аналізу у порівнянні із випадками Сведенборґа та Гельдерліна" (1922 р.) та "Ніцше. Вступ до розуміння його філософування" (1936 р.) свідчить про перехід К. Ясперса від патографії до власне філософської біографії – підходу, що продемонстрував свою плідність у подальших працях філософа і є перспективним для сучасних історико-філософських та міждисциплінарних досліджень.