Феномен "Єдиного" у філософії Макса Штірнера

Abstract

У цій роботі ми висвітлюємо центральні положення праці Макса Штірнера "Єдиний і його власність" у контексті 1) німецької класичної філософії, яка посутньо зумовила проблематику і вплинула на концептуальні розробки автора, а також 2) маґістральних течій критики німецького ідеалізму, передусім на прикладах Карла Маркса і Фридриха Ніцше. Ми маємо на меті увиразнити амбівалентне місце Штірнера в традиції, адже той протиставляв свою думку як будь-яким попереднім метафізичним системам (яскравий приклад становить ідеалізм Геґеля), так і спробам реінтерпретації цих систем у колі "младогеґельянців" (передусім на прикладі Фоєрбаха). Особливу увагу приділено тлумаченню центральних понять "Єдиний" і "власність" у контексті теоретичної (теорії пізнання як дослідження можливості мислення гранично конкретного) і практичної (етичних і політичних конотацій) філософії Штірнера. Окрім того, ми також досліджуємо можливі впливи філософа на подальшу традицію критики метафізики, політичну теорію анархізму і теоретичні засади аванґардних мистецьких рухів.