Роль деяких конвенційних механізмів у результатах антикорупційних політик (узагальнення 50-ти держав)

Abstract

Шляхом статистичних методів аналізу перевірено припущення, що з проходженням конвенційного механізму у сфері протидії корупції індекси СоС, СРІ країни покращуються. Припущення підтверджується стосовно країн з гібридним режимом, крихких демократій, автократій, і спростовується по відношенню до повних і крихких демократій, при тому що значення останніх двох перебувають у вищому діапазоні, аніж значення трьох попередніх. Не залежно від політичного режиму, який задає національний контекст, конвенційні механізми у сфері протидії корупції виконують координуючу, нормотворчу, консультативну і навіть каральну ролі.

The statistical methods of analysis test the assumption that by a country’s compliance within the conventional mechanism in the field of anti-corruption its CoC, CPI indices rise. The assumption is confirmed in relation to hybrid regime countries, flawed democracies, and authoritarian countries, but the assumption is refuted in relation to full and flawed democracies, with the values of full and flawed democracies being in higher boxplot ranges than the values of hybrid regime countries, flawed democracies, and authoritarian countries. Regardless of the political regime, that sets the national context, conventional anti-corruption mechanisms play coordinating, norm-forming, consulting, and even punitive roles.