Спеціалізовані антикорупційні інституції в Україні: фактори, які обумовлюють ефективність та неефективність
Loading...
Date
2021
Authors
Новікова, Тетяна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Метою дослідження є порівняльний аналіз факторів, які обумовлюють ефективність та неефективність роботи
спеціалізованих антикорупційних інституцій України та результатів їх діяльності у період з 2019 по 2020 роки. Для
досягнення цієї мети поставлені завдання: виявити та проаналізувати основні фактори, які обумовлюють ефективність та
неефективність діяльності антикорупційних органів; дослідити та виділити ключові особливості у діяльності НАЗК,
НАБУ, САП, ВАКС у період 2019-2020 років; проаналізувати історії успіху антикорупційних інституцій в Україні та
порівняти фактори, що обумовлюють ефективність та неефективність роботи спеціалізованих антикорупційних
інституцій; виокремити ключові виклики у діяльності антикорупційних інституцій. Для дослідження було використано
низку методів. Зокрема, інституціональний метод використовувався для виявлення визначених юридичних норм
існування та функціонування антикорупційних органів України, а також тих законодавчих положень, які покращили або
навпаки зашкодили ефективності їх діяльності. Через системний метод у роботі аналізувалася інфраструктура антикорупційних органів шляхом розгляду її складових органів, як елементів єдиної системи протидії корупції. З іншого
боку, авторкою був використаний структурно-функціональний метод для опису і пояснення антикорупційної
інфраструктури через дослідження складових елементів, а саме – окремих спеціалізованих антикорупційних інституцій
України, їх взаємозалежності або самостійності, та функцій у підтримці єдиної мети. Через ситуаційний метод у роботі
була зроблена спроба визначити, які важливі зміни (реформи) до нинішньої ситуації з функціонування антикорупційних
органів можуть бути проведені, аби вплинути на покращення результатів функціонування усієї інфраструктури
спеціалізованих антикорупційних інституцій в Україні. Ретроспективний та перспективний аналіз дозволили поглянути
на зміни, які відбулися у роботі спеціалізованих антикорупційних інституцій за останні роки, особливо, у досліджуваний
період, і виявити, як зміни можуть покращити середовище у майбутньому. Завдяки цьому, та у поєднанні із методом
прогнозування, вдалося надати оцінку діяльності органів та рекомендації до її покращення. У роботі також
використовувався метод якісного контент-аналізу через виявлення мовних інтонацій та словника звітів досліджуваних
спеціалізованих антикорупційних інституцій з метою виявлення якості наданої інформації щодо результатів роботи. На
основі зібраних даних та дослідження результатів справ та викриттів випадків корупції органами України за допомогою
методу порівняльного аналізу було здійснено оцінку факторів, що впливають на ефективність їх роботи, було
встановлено певні закономірності у підходах, які впливають на досліджувані об’єкти. Частково у роботі було
використано метод експертної оцінки через використання результатів досліджень авторитетних видань, таких як
Transparency International, Центр Разумкова, Центр політико-правових реформ для формування висновків щодо
ефективності діяльності антикорупційних органів та прогнозування їх майбутнього розвитку.
Отже, в рамках дослідницького питання автором проводиться аналіз існуючих факторів та їх взаємодію, з
подальшим виведенням нових факторів, саме в такій комбінації та показниками, які є ще не дослідженими та потребують окремого наукового дослідження. В результаті проведеного аналізу, буде надано пропозиції щодо проведення
експертного опитування та визначення методології оцінювання.
Робота складається з: трьох розділів, трьох підрозділів, висновків та додатків.
Description
Keywords
спеціалізована антикорупційна прокуратора, корупція, антикорупційна інфраструктура, антикорупційні інституції, корупційні правопорушення, корупційна схема, магістерська робота