У цій праці автор аналізує польські номінації квітів (гвоздика, конвалія, незабудка, братки) як засоби символізації та стереотипізації їхніх рис. Розглядається, які стереотипні риси мовно-культурного образу відповідних квітів, відображені у загальнопольській та діалектних назвах, зазнали символізації, а які ні. Виявляються мотиваційні моделі виникнення християнських і польських народних символічних значень. Автор виконує дослідження, спираючись на засади когнітивної етнолінгвістики.
In this article the author analyzes the Polish nominations of flowers (Carnation, Lily of the
valley, Forget-me-not, Pansies) as means of symbolizing and stereotyping their respective
features. The author consideres, which stereotypical features of the linguistic and cultural image
of the respective flowers, reflected in the Polish and dialect names, have been symbolized and which
have not. The article reveals motivational models of the creation of Christian and Polish folk
symbolic meanings. The author perfoms research basing on the principles of cognitive
ethnolinguistics.
