На думку автора статті популярність слова "цінності" у науковому та публічному дискурсі обумовлена логікою вжитку цього слова у множині, яка своєю чергою свідчить про ситуацію множинності цінностей. Стаття окреслює генеалогію ситуації множинності цінностей на основі робіт Ж.-Ж. Русо, Ф. Ніцше та М. Вебера, які відбивають різні етапи осмислення цієї ситуації, що постає внаслідок протиставлення модерних цінностей традиційним цінностям, а європейських цінностей – цінностям інших народів: якщо Русо протестує проти такого протиставлення, апелюючи до природної доброчесності, яка його не знає, Ніцше визнає ситуацію множинності цінностей неминучою, оскільки різні цінності відповідають різним людським схильностям, потребам і бажанням; якщо Русо вважає поширення науки і освіти причиною ситуації множинності цінностей, Вебер постулює нейтральність науки щодо цінностей. Ситуація множинності обертається сьогодні такими проблемами як конфлікт цінностей, розв’язанням якого є прийняття плюралізму, а за доби плюралізму – проблема релятивізації цінностей. Відомий французький філософ освіти О. Ребуль формулює цю проблему як суперечність між універсалістським та партикуляристським підходом до європейських цінностей, яка унеможливлює освіту як передачу цінностей. На основі артикульованих Ребулем підходів до цієї суперечності, автор виділяє позиції "партикуляристського фундаменталізму" та "універсалістського фундаменталізму". Подолання цієї суперечності можливе через переосмислення співвідношення партикулярних та універсальних цінностей, а також віднайдення універсальних цінностей, які забезпечували б єдність окремих ідентичностей не знищуючи їх. На думку автора в сучасному світі такими цінностями стають свобода та наука, без якої свобода вибору власних цінностей є неповною.
По мнению автора статьи популярность слова "ценности" в научном
и публичном дискурсе обусловлена логикой употребления этого слова во
множественном числе, что в свою очередь свидетельствует о ситуации множественности ценостей. Статья очерчивает генеалогию ситуации множественности ценностей на основе работ Ж.-Ж. Руссо, Ф. Ницше и М. Вебера,
которые отражают разные этапы осмысления этой ситуации, возникающей
вследствие противопоставления ценностей Модерна традиционным ценностям, а европейских ценностей – ценностям других народов: если Руссо
протестует против такого противопоставления, аппелируя к естественной
добронравственности, которая его не знает, Ницше признает ситуацию
множественности ценностей неизбежной, поскольку разные ценности соответствуют разным человеческим склонностям, потребностям и желаниям; если Руссо считает распространение науки и образования причиной
ситуации множественности ценностей, Вебер постулирует нейтральность
науки по отношению к ценностям. Ситуация множественности ценностей
оборачивается сегодня такими проблемами как конфликт ценностей, решением котрого является принятие плюрализма, а в эпоху плюрализма –
проблема релятивизации ценностей. Известный французский философ образования О. Ребуль формулирует эту проблему как противоречие между
универсалистским и партикуляристским подходом к европейским ценностям, которое делает невозможным образование как передачу ценностей. На
основе артикулированных Ребулем подходов к этому противоречию автор
выделяет позиции "партикуляристского фундаментализма" и "универсалистского фундаментализма". Преодоление этого противоречия возможно через переосмысление соотношения партикулярных и универсальных
ценностей, а также нахождение таких универсальных ценностей, которые
обеспечивали бы единство отдельных идентичностей, не уничтожая их. По
мнению автора статьи в современном мире такими ценностями становятся
свобода и наука, без которой свобода выбора собственных ценностей является неполной.
According to the author of article, the popularity of the word "values" in scientific and public discourse is due to the logics of how this word is used in the
plural, which, in turn, indicates a situation of plurality of values. This article outlines the genealogy of situation of plurality of values on the basis of the works of
Jean-Jacques Rousseau, Friedrich Nietzsche, Max Weber. They reflect the different phases of understanding this situation, which appears from the opposition
of modern values to traditional values, and European values – the values of other
peoples; when Rousseau protests against such opposition, appealing to natural
condition of virtue, which doesn’t know such opposition, Nietzsche recognizes
the situation of the plurality of values inevitable, because different values correspond to different human inclinations, needs and desires; when Rousseau considers the spread of science and education to be the cause of a situation of plurality
of values, Weber postulates the neutrality of science in relation to the values. The
situation of plurality today turns into such problems as the conflict of values, the
solution of which is the acceptance of pluralism and in the age of pluralism – the
problem of relativization of values. Olivier Reboul, famous French philosopher of
education, formulates this problem as a contradiction between the universalist
and particularist approach to the European values, which makes education impossible as the transfer of values. On the basis of articulated approaches to this
contradiction by Reboul, the author distinguishes the positions of "particularist fundamentalism" and "universalist fundamentalism". Overcoming this contradiction is possible by rethinking the correlation between particular and universal
values, as well as finding universal values that would ensure the unity of separate
identities without destroying them. According to the author, in the modern world
such values become freedom and science, without which the freedom to choose
one’s own values is incomplete.
