Автор аналізує моделі рецепції та впливу, до яких вдаються українські історики філософії: модель "впливу без рецепції" (А. Тихолаз), модель "навчання філософії" (Д. Чижевський) та модель "рецепції без впливу" (В. Горський). На основі звернення до праць Ж.-Л. В’єяр-Барона та П. Адо автор доводить, що а) місце дослідження рецепції в історіографії і розуміння її феномену зазвичай обумовлені розумінням історико-філософського процесу, жанром історіографії філософії та конкретними історіографічними настановами; б) рецепція є складним фе но меном, який має дуже різний вигляд і різні значення у кожен з періодів історії філософії і не може бути зведеним до єдиної формули; в) застосування очевидної з сучасного погляду формули рецепції в окремих історичних контекстах може бути підставою для ствердження або ж за-перечення ориґінальності чи навіть існування окремих філософських традицій; г) зробивши феномен рецепції в усій його складності окремим предметом рефлексії, можна виявити аспекти, дослідження яких помітно відкориґує наші уявлення про історію філософії; ґ) популярна в останні десятиліття ідея історії філософії як діалогу філософів є викликом для історіографії, однак, може мати позитивний ефект для історико-філософських досліджень.
Investigation into the theme of receptions and influences is one of traditional topics in the historiography of national philosophies. This article analyses the models of reception and influence
used by Ukrainian historians of philosophy: the model of "influence without reception"
(А. Tykholaz), the model of "studying philosophy" (D. TschiÕ ewskij) and the model of "reception without influence" (V. Horskyi). Resting upon works by J.-L. Viellard-Baron and P. Hadot,
the author tried to argue that: а) the place that reception studies occupies in historiography as
well as understanding of its phenomenon is traditionally dictated by the perception of the historic-philosophical process, the genre of the historiography of philosophy and specific historiographic attitudes; b) reception is a complex phenomenon, which has totally different configurations and meanings in different periods of the history of philosophy and cannot be put into one
formula; c) the application of obvious formulas from the contemporary vision of receptions
in separate historical contexts can verify or objection of the originality or even the existence of
separate philosophical traditions; d) through the reflection on the phenomenon of reception
in all of its complexity it possible to reveal some aspects, research into which notably corrects our
perception of the history of philosophy; e) the popular over the past decades idea of the history
of philosophy as dialogue among philosophers is a challenge for the historiography, though it can
have a positive effect on historic-philosophical research as well as on historic-philosophical discourse in general. Particularly, the research into reception and using dialogue as a regulatory idea
can influence the international circulation of ideas and contribute to turning it into "rational dialogue", promoted by P. Bourdieu.
