Ця стаття підготовлена на підставі узагальнення результатів кількарічного дослідження в рамках проекту "Філософська і богословська спадщина Київської духовної академії (1819-1924): європейський контекст" (НаУКМА, 2017-2019). Наша особиста праця стала внеском до цілісного і систематичного вивчення духовно-інтелектуальної спадщини Київської духовної академії в контексті розвитку європейської філософії та теологічної науки й освіти. З’ясовувалися особливості та найвагоміші результати діалогу київських академістів з європейськими біблійними студіями. Уперше були виокремлені свідчення значущості іноземного досвіду біблійних студій у найширшому суспільному та культурному контекстах. Було виявлено, що рецепція київськими біблієзнавцями-академістами цього досвіду була нелінійною. Ідейно-конфесійні завдання КДА зумовлювали критичне засвоєння київськими академістами західноєвропейського доробку. Деякі видатні біблієзнавці КДА другої половини XIX - початку XX ст. у своїх рефлексії впритул наблизилися до розуміння біблійного нормативного та символічного ресурсу як підстави не лише для конфесійної православної ідентичності, але і як ідеологічного та морального чинника суспільної модернізації за європейськими зразками. На ґрунті полеміки із західним біблієзнавством та богослов’ям в КДА поставала не лише власна апологетична традиція, але й перші паростки проторелігієзнавчих досліджень на основі раціонально-критичного дослідницького дискурсу.
This report is prepared on the basis of summarizing the results of several years of research within the project "Philosophical and theological heritage of the Kyiv Theological Academy (1819-1924): the European context" (NaUKMA, 2017-2019). Our personal work has contributed to the holistic and systematic study of the spiritual and intellectual heritage of the Kyiv Theological Academy in the context of the development of European philosophy and theological science and education. The peculiarities and the most important results of the dialogue of Kyiv academics with European Bible studies were clarified. For the first time, evidence of the importance of foreign experience of biblical studies in the broadest social and cultural contexts has been singled out. It was found that the reception of this experience by Kyiv biblical scholars- academics was non-linear. The ideological and confessional tasks of the KSA conditioned the critical assimilation of Western European works by Kyiv researchers. Some prominent bibliologists of the KDA, in their
reflections, came close to understanding the biblical normative and symbolic resource as a basis not only for confessional Orthodox identity, but also as an ideological and moral factor of social modernization according to European models. On the basis of the controversy with Western biblical studies and theology inKDA appeared not only its own apologetic tradition, but also the first sprouts of proto-religious research on the basis of rational-critical research discourse.
