Purpose. The study aims at thematizing social and ethical problems related to the changes of the human condition in the contemporary globalized society of risks. These risks include threats of not only physical destruction of
human race, but also transformation of the natural constitution of the human being. The task of achieving this objective also includes comparative analysis of this problem in the classical and contemporary philosophical anthropology. Theoretical basis. Works of the representatives of the contemporary philosophical anthropology, including the
methodology of the transcendental anthropology as discursive ethics. Originality. Contrary to the classical philosophical anthropology, which was based on the concept of the human being as "unfinished project of nature", the
author suggests a concept of human being as "unfinishable project of history" which poses new requirements to the
ethics both on the level of its fundamentals, and on the level of its application. Conclusions. The complex globalized world needs axiological and normative re-orientation of the society based upon universalist macroethics of discourse. This macroethics should aim at Letztbegründung of the moral and ethical imperatives for the future development of society, changes of humanity and its natural constitution.
Мета. Дослідження спрямовано на тематизацію соціально-етичних проблем, пов’язаних зі змінами
ситуації людини в сучасному глобалізованому суспільстві ризиків, що містить у собі загрози не тільки
фізичного знищення людства, а й трансформації природної конституції людини як такої. Досягнення мети
передбачає також порівняльний аналіз цієї проблематики в класичній та сучасній філософській антропології.
Теоретичний базис складають праці представників сучасної філософської антропології, зокрема
методологія трансцендентальної антропології як дискурсивної етики. Наукова новизна. На противагу кла сичній філософській антропології, яка спиралась на концепт "людини як незавершеного проєкту природи",
автором запропоновано концепт "людини як незавершуваного проєкту історії", що висуває нові вимоги до
етики як у площині обґрунтування, так і в площині застосування. Висновки. Складний глобалізований світ
потребує ціннісно-нормативної переорієнтації суспільства на засадах універсалістської макроетики
дискурсу, спрямованої на граничне обґрунтування морально-етичних імперативів для подальшого розвитку
суспільства, змін людини та її природної конституції.
Цель. Исследование направлено на тематизацию социально-этических проблем, связанных с изменением
ситуации человека в современном глобализованном обществе рисков, чреватым угрозами не только
физического уничтожения человечества, но и трансформации конституции человека как такового. Достижение
цели предполагает сравнительный анализ этой проблематики в классической и современной философской
антропологии. Теоретический базис составляют работы представителей современной философской
антропологии, в частности методология трансцендентальной антропологии как дискурсивной этики. Научная
новизна. В противовес классической философской антропологии, которая опиралась на концепт "человека как
незавершенного проекта природы", автором предложено концепт "человека как незавершающегося проекта
истории", что выдвигает новые требования к этике и в плоскости обоснования, и в плоскости применения.
Выводы. Сложный глобализованный мир требует ценносно-нормативной переориентации общества на основе
универсалистской макроэтики дискурса, направленной на предельное обоснование морально-этических
императивов для дальнейшего развития общества, изменений человека и его природной конституции.
