У роботі було проведене дослідження динаміки державної підтримки
інфраструктурного розвитку ОТГ, видатків розвитку (капітальних видатків) та ефективності чинного
механізму нарахування інфраструктурної субвенції на прикладі Запорізької області.
Виявлена наявність залежності між обсягами інфраструктурної субвенції та видатками розвитку
(капітальними видатками).
Встановлено, що чинний механізм визначення розмірів інфраструктурної субвенції, коли вона
визначається в залежності від чисельності сільського населення та площі ОТГ є неефективним.
Доведено, що необхідно оцінювати параметри сталого розвитку ОТГ не тільки за традиційними
складовими, якими є економічна, екологічна і соціальна, а й за інфраструктурною складовою. Для цього
запропонований інтегральний показник сталого інфраструктурного розвитку кожної окремої ОТГ, району або
області який би дозволяв здійснювати порівняння показників ОТГ не тільки в межах району чи області, а й між
областями України. Інтегральний показник оцінки рівня інфраструктурного сталого розвитку враховує дві
складові: зовнішній вплив у вигляді інфраструктурної субвенції та внутрішні можливості ОТГ у вигляді видатків
розвитку. У свою чергу, на величину державної інфраструктурної субвенції у відповідності з чинним порядком
визначення впливає площа території ОТГ та чисельність сільського населення, але у запропонованій моделі
доцільно здійснювати перерахунок не на кількість сільського населення (як вона надається), а на загальну
чисельність населення ОТГ відповідно до фактичного витрачання коштів. Для оцінки інтегрального показника
сталості інфраструктурного розвитку використаний апарат теорії нечітких множин.
Проведене порівняння показників інфраструктурного розвитку ОТГ Запорізької області впродовж 2016 –
2018 років (нечіткі значення показників яке показало, що за рахунок підвищення рівня самодостатності та
беззбитковості ОТГ можливо підвищити рівень сталості інфраструктурного розвитку. Використання
власних коштів у вигляді капітальних видатків підвищує ефективність цього процесу.
В работе было проведено исследование динамики
государственной поддержки инфраструктурного развития ОТО, расходов развития (капитальных
расходов) и эффективности действующего механизма начисления инфраструктурной субвенции на
примере Запорожской области.
Выявлено наличие зависимости между объемами инфраструктурной субвенции и расходами
развития (капитальными расходами).
Установлено, что действующий механизм определения размеров инфраструктурной субвенции, когда
она определяется в зависимости от численности сельского населения и площади ОТО неэффективно.
Доказано, что необходимо оценивать параметры устойчивого развития ОТО не только по
традиционным составляющим, каковы экономическая, экологическая и социальная, но и за
инфраструктурной составляющей. Для этого предложен интегральный показатель устойчивого
инфраструктурного развития каждой отдельной ОТО, района или области который бы позволял
осуществлять сравнение показателей ОТО не только в пределах района или области, но и между
областями Украины. Интегральный показатель оценки уровня инфраструктурного устойчивого
развития учитывает две составляющие: внешнее воздействие в виде инфраструктурной субвенции
и внутренние возможности ОТО в виде расходов развития. В свою очередь, на величину
государственной инфраструктурной субвенции в соответствии с действующим порядком
определения влияет площадь территории ОТО и численность сельского населения, но в предложенной
модели целесообразно осуществлять перерасчет не на количество сельского населения (как она
предоставляется), а на общую численность населения ОТО в соответствии с фактического
расходования средств. Для оценки интегрального показателя устойчивости инфраструктурного
развития использован аппарат теории нечетких множеств.
Проведено сравнение показателей инфраструктурного развития ОТО Запорожской области в
течение 2016 - 2018 годов (нечеткие значения показателей которое показало, что за счет повышения
уровня самодостаточности и безубыточности ОТЩ возможно повысить уровень устойчивости
инфраструктурного развития. Использование собственных средств в виде капитальных расходов
повышает эффективность этого процесса.
The study of the dynamics of state support for infrastructural development
of OTG, development expenditures (capital expenditures) and the effectiveness of the current mechanism for
calculating the infrastructure subvention on the example of Zaporizhzhya region was conducted.
There is a relationship between the volume of infrastructure subvention and development expenditures (capital
expenditures).
It is established that the current mechanism for determining the size of the infrastructure subvention, when it
is determined depending on the size of the rural population and the area of UTC is ineffective.
It is proved that it is necessary to assess the parameters of sustainable development of UTC not only by
traditional components, which are economic, environmental and social, but also by the infrastructural component.
For this purpose, an integrated indicator of sustainable infrastructural development of each individual UTC, district
or region is proposed, which would allow comparing UTC indicators not only within the district or region, but also
between regions of Ukraine. The integrated indicator for assessing the level of infrastructural sustainable
development takes into account two components: external influence in the form of infrastructure subvention and
internal opportunities of UTC in the form of development expenditures. In turn, the size of the state infrastructure
subvention in accordance with the current procedure is determined by the area of UTC and the rural population,
but in the proposed model it is advisable to recalculate not the rural population (as it is provided), but the total
population of UTC in accordance with actual spending. The apparatus of fuzzy set theory was used to estimate
the integrated indicator of the sustainability of infrastructural development.
A comparison of indicators of infrastructural development of UTC of Zaporizhzhya region during 2016 - 2018
(unclear values of indicators which showed that by increasing the level of self-sufficiency and break-even OTG
can increase the level of sustainability of infrastructural development. The use of own funds in the form of capital
expenditures increases efficiency).
