У статті аналізується, як люди оцінюють зміну свого становища в соціальній ієрархії.
Дослідницьку увагу закцентовано на посткомуністичних країнах, які презентують яскравий приклад переходу від одного соціального ладу до іншого. До списку цих посткомуністичних країн було включено Болгарію (ТУ = 1000), Естонію (ТУ = 1000), Латвію
(ТУ = 1069), Литву (ТУ = 1023), Польщу (ТУ = 1263), Росію (ТУ = 1603), Словаччину
(АГ = 1159), Словенію (ТУ = 1065), Угорщину (ТУ = 1010), Україну (ТУ = 2012), Хорватію
(ТУ = 1201), Чехію (ТУ = 1205).
На підставі запитань модуля "Соціальна нерівність-IV" Міжнародної програми соціального дослідження було виявлено два типи сприйняття своєї мобільності з боку населення:
суб’єктивна соціальна мобільність іміжпоколінний рух соціальними сходами. Суб’єктивну
соціальну мобільність вимірювали як співвідношення статусу респондента на поточній
роботі порівняно зі статусом роботи його батька на момент, коли вік опитаного становив 14-16 років. Міжпоколінний рух соціальними сходами визначали як різницю між по-зиціюванням респондента на соціальних сходах і його уявленням про місце па соціальній
драбині сім’ї, в якій пройшло його дитинство. Також було виміряно напрямок і відстань
обох типів переміщень у соціальній ієрархії.
В статье анализируется, как люди оценивают изменение своего положения в социальной
иерархии. Основное внимание в исследовании уделяется посткоммунистическим странам, которые представляют яркий пример перехода от одного социального строя к другому. Список этих посткоммунистических стран включал Болгарию (ТУ = 1000), Эстонию
(ТУ= 1000), Латвию (ТУ = 1069), Литву (ТУ = 1023), Польшу (ТУ = 1263), Россию (ТУ= 1603),
Словакию(М= 1159), Словению (П = 1065), Венгрию (.V = 1010), Украину (ТУ = 2012),Хорватию (ТУ= 1201), Чехию (ТУ= 1205).
На основе вопросов модуля "Социальное неравенствоЛУ" Международной программы социальных исследований, были выявлены два типа восприятия населением своей мобильности: субъективная социальная мобильность и межпоколенческое движение по социальной лестнице. Субъективная социальная мобильность измерялась как соотношение статуса респондента на текущей работе по сравнению со статусом работы его отца намомент, когда возраст опрошенного составлял 14-16 лет. Межпоколенческое движение по
социальной лестнице определялось как различие между позиционированием респондента
на социальной лестнице и его представлением о положении на этой лестнице семьи, в которой он вырос. Также были измерены направление и расстояние обоих типов перемещения в социальной иерархии.
The article analyzes how people evaluate the changes in their position in the social hierarchy. The
main research attention is focused on post-communist countries which exemplify the transition
from one social order to another. The list o f these post-communist countries was as follows:
Bulgaria (N= 1000), Estonia (N = 1000), Latvia ( N — 1069), Lithuania (N= 1023), Poland (N=
1263), Russia (N = 1603), Slovakia (N = 1159), Slovenia (N = 1065), Hungaiy (TV = 1010),
Ukraine (TV = 2012), Croatia (TV = 1201), the Czech Republic (TV = 1205).
Based on the questions from the Social Inequality-IV module of the International Social Survey
Programme two types of people’s perception of their mobility were identified: subjective social
mobility and inter generational movement on the social ladder. Subjective social mobility measured
as a level of status of respondents’ current job compared to the status of theirfather’s job when the
respondent was a teenager. Intergenerational movement in the social ladder was considered as the
difference between respondent’s self-positioning on the social ladder and his/her ideas about the
position of the family of his origin on this ladder. Also, the direction and distance of both types of
movement in the social hierarchy were measured.
