У статті розглянуто проблему репрезентації концепту письма в ліриці І. Калинця крізь призму колективного і приватного досвідів. Подвійна природа письма як повідомлення, зафіксованого в матеріальній формі, обумовлює той факт, що
письмо є одночасно діяльністю передачі інформації та встановлення зв’язку, але також і річчю, причетною до окреслення
приватного простору.
The article is focused on the questions of representing collective and private experiences through the concept of writing in
Kalynets’ poetry. The dual nature of writing as a message fixed in the material form explains the fact that writing is both a process
of information transfer and liaising, and a thing outlining the poet’s private space.
