Концепт "дослідження рецепції" в контексті методології історії філософії

Abstract

У статті аналізовано поняття "рецепція", яке останнім пасом набуло популярності, проте залишається недостатньо проясненим у дослідженнях з історії філософії. За припущенням, це поняття стало предметом експліцитної методологічної рефлексії лише в рецептивній естетиці (КеіерїіопвавІЇгеіік) Констанцької школи літературознавства, де його не лише протиставляють поняттю впливу, а й потлумачують у контексті горизонтної структури розуміння тексту. При цьому вагомим є розмежування як "історичного горизонту" і "горизонту сучасності" (Ґадамер), так і "горизонту очікувань" у його подвійності: як закодованого в самому тексті та як життєвої практики читача, як "внутрішньо-літературного" та як "зовнішньо-літературного" горизонтів очікування. Розвинений пізніше емпіричний напрямок дослідження рецепції дає змогу сформулювати низку конкретних пропозицій для методології історико-філософського дослідження, зорієнтованого на принцип "історії рецепцій". Зрозуміло, що для такого різновиду дослідження релевантними є лише "репродуктивна" і "продуктивна" категорії рецепції. Зокрема, йдеться про аналіз інституційних передумов рецепції, класифікацію джерельної бази рецепійованого, канали (ре)трансляції рецепійованого, специфікацію різновидів наукової комунікації, зумовлені традицією позитивні та негативні чинники рецепції, статус філософії в конкретно-історичні періоди.

The article analyzes the concept of "reception", which has recently gained popularity, but remains not sufficiently clarified in studies of the history of philosophy. It is assumed that the concept has become the subject of explicit methodological reflection only in the reception aesthetics (Rezeptionsasthetik) of the Constance School of Literary Studies, where it not only opposes the concept of influence, but is interpreted in the context of a horizontal structure for text understanding. At the same time, it is important to distinguish not only the "historical horizon" and the "horizon of modernity" (Gadamer), but also the "horizon of expectations" in its duality: both coded in the text itself and the life practice of the reader, "inter literary" and "external literary" horizons of expectation. The empirical trend of the reception study, developed later, makes it possible to formulate a number of specific proposals for the methodology of historical and philosophical research, which focuses on the principle of "history of receptions". It is clear that only "reproductive" and "productive" reception categories are relevant to this type of research. In particular, it is an analysis of the institutional prerequisites for the reception, the classification of the source base of that received, the channels (re)broadcast of that received, the specification of the types of scientific communication, the tradition determined positive or negative factors of reception, the status of philosophy in particular historical periods.