Стаття розглядає основні положення теорії ведення спору (аргументації)
та їх прикладне застосування у письмовому та усному англомовному дискурсах.
Розглядаються стратегії і тактики переконування та мовні прийоми структурованого
викладення інформації (лінгвістичні маркери, слова-зв’язки), а також основні моделі
представлення доводів (проблема – вирішення, теза – доводи, мотиваційна модель).
Оскільки остання модель є найбільш складною з точки зору оволодіння і розгалуженою
залежно від типу пропозиції (політики, цінності, факту), а її опанування вимагає
ознайомлення з логічними мотиваційними кроками, до яких вдається мовець під час
переконування у такий спосіб, стаття наводить порівняльну таблицю з описанням
мотиваційних кроків та їхнім змістом в залежності від типу пропозиції. Стаття також
містить короткий огляд моделей сприйняття інформації у представників різних націй і
культур, а також налаштованість цільової аудиторії (ворожа, нейтральна, дружня) та
потенційно очікуваний результат мовленнєвого впливу при взаємодії з такими аудиторіями.
The article deals with basic principles of argumentation theory and their practical
application in written and oral English discourses. Argumentation is viewed as an intentional
speech influence targeted at changing the initial position/belief/conviction of one of the
interlocutors. Due to its content constituents and structural models, such type of speech influence
acts as a wide-spread cognitive discourse phenomenon in the sphere of political, scientific, social,
mass-media, and commercial relations. The article stipulates that according to the level of logics,
the arguments can be rational or irrational; according to the validity – true or false; and as for the
tactics and devises – ethical or unethical. The article looks into the strategies and tactics of
persuasion and lingual means of structural presentation of information (linguistic markers, linking
words), together with the main models of presenting evidence (problem – solution, statement of
reason, motivation sequence design). The last model appears to be the most complex in terms of its
implication and differentiates according to the type of proposition (policy, value, and fact). Its
understanding and practical usage require familiarization with logical motivation steps the speaker
resorts to while persuading in this manner. The article presents a comparative table with the
description of the contents of each motivation steps according to the type of proposition. The article
also contains a brief overview of information perception models among the representatives of
different nations and cultures, as well as predisposition of target audience (hostile, neutral,
friendly) and potentially expected result of speech influence during the interaction with these
audiences.
