Abstract:
Діяльність світських діячів і педагогів, поява перших наукових праць емпіричного штибу на східноєвропейських теренах - це питання досить важливі не лише в контексті постання навчальних закладів і започаткування дослідницької традиції. З ними пов’язане розуміння особливостей подальшого
історичного процесу на цих землях, змін пріоритетів у навчанні та появи
освітніх осередків, обміну між “столицею” та “провінцією”, ролі місцевої
спільноти та реакції на педагогічні ініціативи. Уся ця проблематика зберігає
свою актуальність, виводячи на інші цікаві аспекти історичних студій.
Створити колективний портрет освітян кінця XVIII - початку XIX ст.
неможливо без виокремлення найпримітніших постатей. Відтворення їхніх
біографій дуже добре віддзеркалює добу переходу від духовної до світської
освіти. Та головним є відкриття (чи перевідкриття) самих цих постатей - як
відповідь на нові виклики, що постають перед гуманітарними науками, а також у зв’язку з публікацією нових джерел.
