Живі ляльки Леоніда Зарубіна

Канівець, Анастасія

dc.contributor.author	Канівець, Анастасія
dc.date.accessioned	2021-01-20T16:34:50Z
dc.date.available	2021-01-20T16:34:50Z
dc.date.issued	2020
dc.identifier.citation	Канівець А. О. Живі ляльки Леоніда Зарубіна / Анастасія Канівець // Кіно-Театр. - 2020. - № 4. - С. 32-34.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19256
dc.description.abstract	Лялькова анімація поширена менше, ніж мальована. Чому? Про це варто спитати самих аніматорів. Кожна з технік має свої переваги й складнощі.Так чи інакше, в українському кіно небагато майстрів лялькової анімації. Серед них - Леонід Зарубін. На відміну від більшості колег, що мали художню чи архітектурну освіту (і, відповідно, зверталися переважно до технік мальованої анімації чи перекладок), Леонід Семенович був пов’язаний з театром. Театром ляльок. Після закінчення Дніпропетровського державного театрального училища і КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого він стає головним режисером республіканського Київського театру ляльок. А в 1965 році потрапляє до Творчого об’єднання художньої мультиплікації "Київнаукфільму" і незабаром опановує мистецтво "оживлення" ляльки на екрані.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	лялькова анімація	uk_UA
dc.subject	театр ляльок	uk_UA
dc.subject	Леонід Зарубін	uk_UA
dc.subject	стаття	uk_UA
dc.title	Живі ляльки Леоніда Зарубіна	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA
dc.status	first published	uk_UA
dc.relation.source	Кіно-Театр.	uk_UA