Залп сміхом по ворогу

Abstract

Руїни Кремля, Путін, що плазує перед українським вої­ном, а той, розправивши архангельські крила і здійнявши вогненного меча, провіщає йому суд Божий - мрія, сон зо­лотий кожного українця... і водночас - перша сцена патріотичної комедії Володимира Тихого "Наші котики". Омріяна картина ця, втім, виявляється сном і тут: насправді фільм присвячено подіям далекого-недавнього 2014 року, коли російська агресія набирала обертів, а добровольці чи не активніше й успішніше, ніж держава, рятували Україну. Невеликий загін таких охітних, що успішно розгромлює всі російські й сепаратистські заго­ни, а заодно "виховує" наївну журналістку в правильному патріотичному дусі, - нехитрий зміст фільму. Втім, як і годиться комедії (з елементами пародії), головне тут - не сюжетні перипетії, а те, як їх подано.