На березі неба, на дні долі, на межі можливого...

Abstract

Серед величезної кількості мистецьких подій і культурних розваг - фестивалів вуличної їжі, усіляких локальних спо­живчих свят - театральним фестивалям дедалі складніше витримувати конкуренцію. Театрові доводиться змагати­ся з галасливими і легкодоступними подіями, тоді як біль­шість спектаклів потребує даху над головою та глядацької тиші. Організатор III Київського міжнародного фестивалю театрів ляльок pUP. pet.2019,що ним став Київський акаде­мічний театр ляльок, який поетично називають Замком на горі, вирішив ці труднощі подолати. І йому вдалося реалізу­вати амбітний задум, втягнувши у фестивальний кругообіг мало не пів Києва: перехожі зі здивуванням призупинялися на Європейській: та Контрактовій площах, аби подивитися, що це за диваки граються великими і малими ляльками? Можливо, пересічні громадяни ще більше здивувалися б, якби дізналися, що ляльками ігри не обмежуються. Дорос­лі розгортають рулони паперу, проектують тіні та силу­ети, бавляться з великими і малими предметами, хатнім начинням. Словом, їм у пригоді стає все, що тільки може допомогти у мистецькій розповіді про щось важливе, бентежне й цікаве. Отож конкурсне змагання серед фес­тивальних вистав рир.реі 2019,яких було близько двадця­ти з різних кінців світу, перетворилося на винахідливий пошук того, як дохідливо, ненав’язливо - і переважно без слів - показати глядачеві складні смисли.