Кіно-Театр. 2020. №2

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 25
  • Item
    "Втомлені війною"
    (2020) Швець, Юлій
    Стаття присвячена трагікомедії "Піаніно в траві", за п'єсою Франсуази Саган, поставленої в Харківському українському драматичнному театрі ім. Т. Шевченка у 2019, режисерка - Оксана Стеценко.
  • Item
    Усьому свій час і місце
    (2020) Котенок, Вікторія
    Вистави про акторів популярні серед публіки та довго не сходять зі сцени. Адже багатьом людям кортить дізнати­ся про приватне життя кумирів, і особливо - служителів мистецтва. Тому майже кожен столичний театр має хоча б одну виставу, де в драматичному чи комічному ключі розповідається про закулісся богеми. До цих імпрез приєдналась і мелодрама "Сніг у квітні" театру на Подолі. Літературною основою вистави є повість "Римська вес­на місіс Стоун" Теннессі Вільямса - відомого американ­ського драматурга, двічі лавреата Пулітцерівської премії. Інсценізацію та постановку здійснила Поліна Медведева.
  • Item
    Пристрасті в царстві комах
    (2020) Вовк, Устина
    9, 10 листопада у Львівському театрі ім. Марії Заньковецької відбулася прем’єра вистави "З життя комах" за п’єсою чеських літераторів, братів Карела і Йозефа Чапеків "Ze života hmyzu", написаної 1922 року. У передмові до неї автори зазначали: "Нашим наміром було написати не драму, а містерію в старовинній наївній манері. Як у середньовічних містеріях виступали уособлені Скупість, Егоїзм або Чеснота, так і в нас деякі моральні категорії втілені в образах комах просто для більшої наочності". Отож у світі комах ті ж закони виживання, що і в людському.
  • Item
    Над ким кряче чорний ворон?
    (2020) Пащенко, Анастасія
    "Чорний ворон" за романом Василя Шкляра став однією з найочікуваніших прем’єр "патріотичного кіно" цього року. Холодний Яр, повстанці, боротьба проти окупантів з Росії, погані чекісти, хороші селяни й черниці (Мотро-нинський монастир – одна з повстанських "баз"), ну, і мудрий чорний ворон, якому 270 літ, і який, отже, бачив і Хмельниччину, і Коліївщину – чи не возрадується тут серце щирого українця, сповненого праведного гніву на "клятих московських окупантів" (що одержать свою долю інвектив і в заекранному тексті голосом Василя Шкляра)?
  • Item
    Дзвони Холодного Яру
    (2020) Саква, Олександр
    Кому до смаку здатність Тараса Ткаченка творити екран­но тонкі настроєві стани, етюди інтимного штибу й при­ватних почувань, той з долею остраху чекав на його "Чор­ного ворона". Бо хай дія роману Василя Шкляра і обме­жується малим клаптем нашої землі, та масштаб, ємність і оголена суть двобою повстанців Холодного Яру з хма­рами червоних зайд, здавалось, робили непридатними звичні вміння режисера. На щастя, глядацькі побоювання відступають перед категоріями, якими живе стрічка, втім, дрібних каменів спотикання фільму позбутися не вдалось. Хоч як це дивно, вони лежать у царині, де Тарас Ткаченко зазвичай не хибує (маю на увазі психологічну правду ситу­ацій).
  • Item
    Валлійська Кассандра в радянському потойбіччі
    (2020) Канівець, Анастасія
    Стаття присвячена екранізації книги про британського журналіста, Ґарета Джонса, що відкрив світові правду про Голодомор - "Ціна правди", режисерка -Аґнешка Голланд, 2019.
  • Item
    Обличчя війни. Канадський погляд
    (2020) Наумова, Лариса
    Документальний фільм "Recovery Room" канадської режисерки Адріяни Лугової, хоч і був знятий кілька років тому, тільки нещодавно отримав життя в українській вер­сії. Англомовна стрічка вже встигла побувати на престиж­них фестивалях документального кіно й здобути численні нагороди, а також була показана в кіноклубі Національно­го університету "Києво-Могилянська академія". В україн­ському варіанті стрічка має назву "Обличчя війни".
  • Item
    "Маяк": світло і темрява міфу
    (2020) Пащенко, Анастасія
    На Київському тижні кінокритики, що відбувався 26–30 жовтня вже минулого року, український глядач мав змогу побачити один із найнезвичніших фільмів року, якщо не десятиліття – "Маяк" Роберта Еґґерса. Його жанр заявлено як горор, але, як то часто буває в авторському кіно, на-справді все значно складніше. Власне "горору" там небагато, натомість вельми докладно показано, як триває життя на маяку і що трапляється з людьми, які затримуються там надто довго.
  • Item
    Невтомний жартівник: повернення мрії
    (2020) Швець, Юлій
    Венеційський фестиваль віддав "Золотого лева" студійному блокбастеру "Джокер" – потужній психологічній драмі, яка показала, що суспільство через кіно має позбавитись соціальних ілюзій і відновити чистоту ідентифікації. Джокер (з англ. – блазень, жартівник) як кіногерой веде свій родовід від жанрової франшизи коміксів про Бетмена; там він – найбільш послідовний та віртуозний антагоніст популярної маски. Сучасний "Джокер" розповідає про соціального аутсайдера Артура Флека, маленького білого клоуна, який під впливом соціальних негараздів перефарбовується в рудого, а згодом – у кривавого. Карколомні перипетії його еволюції та їх логіка, доведена до крайнього рівня міфу, а ще – фундаментальне переосмислення функцій добра і зла у високій інтерпретації призем-леного сюжету – усе це стає гарячим предметом обговорень.
  • Item
    Зарубіжне кіно на великому екрані у 2019 році
    (2020) Канівець, Анастасія
    Хоча кінорік вже минув, усе ж хочеться озирнутися назад і підсумувати, що кінематограф як "дзеркало світу" показав українському глядачеві. Географія зарубіжного кіно чимала – традиційний лідер США, а також Італія, Франція, Великобританія, Швейцарія, Бельгія, Норвегія... Утім, певні тенденції все ж можна помітити. Увагу глядачів і далі притягають історії великих людей, причому найрізноманітнішого характеру й на всі смаки, тож вони мали змогу побачити низку біографічних стрі-чок – ігрових і документальних, правдивих і фантазій-них, на матеріалі історії й сучасності, з різним ступенем відвертості, публіцистичності, проблемності й актуаль-ності. Ці персоналії варті того, щоби їх назвати, адже вони формують свого роду пантеон героїв та антигероїв епохи –не лише своєї, а й нашої.
  • Item
    Променистий Лучано із сонячною усмішкою
    (2020) Крутова, Олена
    Авторка розповідає про документальний музично-біографіч­ний фільм, присвячений найвизначнішому італійському тенорові другої половини XX ст. Лучано Паваротті: "Паваротті", режисер - Рон Говард (2019).
  • Item
    На березі неба, на дні долі, на межі можливого...
    (2020) Веселовська, Ганна
    Серед величезної кількості мистецьких подій і культурних розваг - фестивалів вуличної їжі, усіляких локальних спо­живчих свят - театральним фестивалям дедалі складніше витримувати конкуренцію. Театрові доводиться змагати­ся з галасливими і легкодоступними подіями, тоді як біль­шість спектаклів потребує даху над головою та глядацької тиші. Організатор III Київського міжнародного фестивалю театрів ляльок pUP. pet.2019,що ним став Київський акаде­мічний театр ляльок, який поетично називають Замком на горі, вирішив ці труднощі подолати. І йому вдалося реалізу­вати амбітний задум, втягнувши у фестивальний кругообіг мало не пів Києва: перехожі зі здивуванням призупинялися на Європейській: та Контрактовій площах, аби подивитися, що це за диваки граються великими і малими ляльками? Можливо, пересічні громадяни ще більше здивувалися б, якби дізналися, що ляльками ігри не обмежуються. Дорос­лі розгортають рулони паперу, проектують тіні та силу­ети, бавляться з великими і малими предметами, хатнім начинням. Словом, їм у пригоді стає все, що тільки може допомогти у мистецькій розповіді про щось важливе, бентежне й цікаве. Отож конкурсне змагання серед фес­тивальних вистав рир.реі 2019,яких було близько двадця­ти з різних кінців світу, перетворилося на винахідливий пошук того, як дохідливо, ненав’язливо - і переважно без слів - показати глядачеві складні смисли.
  • Item
    Бездоглядні сплячі та благість небес
    (2020) Саква, Олександр
    Авторка аналізує два українські фільми VIII кінофестивалю "Корона Карпат": "Мої думки тихі", Антоніо Лукіча (2019) та "13 автобус", Олександра Безручко (2019).
  • Item
    Слава і "слава" Педро Альмодовара
    (2020) Скоморощенко, Ольга
    Після виходу в прокат фільму Педро Альмодовара "Біль і слава", в якому йдеться про згасання слави одного режи­сера, що опинився в стані творчої кризи, деякі критики оцінили його як відображення стану самого Альмодовара. Проте це скоріше підсумковий фільм, найбільш автобіо­графічний з усіх попередніх, зітканий зі спогадів власно­го життя, доволі відвертий, створений напередодні влас­ного 70-річчя.
  • Item
    Уважний погляд на "Із широко заплющеними очима" Стенлі Кубрика
    (2020) В'южаніна, Тетяна.
    Останній, фінальний акорд творчості Стенлі Кубрика - фільм "Із широко заплющеними очима" 1999 року став провокативним і разом з тим особистісно-символічним його фільмом. "Легка порнографія", "фільм із декадент­ською атмосферою", "фільм-сон", "фільм про секс, гроші й смерть", - що тільки не говорили про цю стрічку, проте, здається, мало кому вдалося схопити її суть, а міститься вона десь між стародавнім обрядом, венеціанським карна­валом, порнографічною казкою та сном-фантазією.
  • Item
    З хитрим оком і душею дитини
    (2020) Котенок, Вікторія
    Стаття присвячена Олегу Стефану - українському актору театру і кіно, педа­гогу, засл. арт. України (2019).
  • Item
    Сімейний театр Віталія Кіно
    (2020) Кіно, Віталій; Котенок, Вікторія
    Бесіда з українським театральним режисером, художнім керівником "Нового українського театру",Віталієм Кіно. Веде Вікторія Котенок.
  • Item
    Чи буває щасливим Сізіф? Режисерська поетика Сергія Данченка
    (2020) Саква, Олександр
    Стаття присвячена режисерському доробку Сергія Данченка у театрі імені Івана Франка.
  • Item
    Галерея психологічних образів Олександра Гринька
    (2020) Вовк, Устина
    Стаття приурочена до 100-річчя від дня народження народного артиста України, актора Львівського Національного театру ім. Марії Заньковецької Олександра Гринька.
  • Item
    Давид Бабаєв: "Головне для мене - бачити у фіналі вистави розчулені дитячі обличчя дорослих людей"
    (2020) Крутова, Олена
    У ніч з 23 на 24 листопада 2019 року пішов у засвіти Давид Бабаєв - актор те­атру і кіно, народний артист України, професор кафедри естрадно-сценічних жанрів Київської академії естрадного та циркового мистецтв, провідний актор Національного театру російської драми ім. Лесі Українки, де впродовж майже 50 років зіграв у 56 виставах, а ще - 37 ролей у кіно, озвучив сім анімаційних фільмів, режисер спектаклю "Актрисі завжди вісімнадцять" (2018). Олена Крутова зафіксувала спогади колег артиста.