The article presents an analytical projection of the societal crisis in
Ukraine. Its coordinate systems are described, in which the corresponding sections of the social crisis are manifested, namely: system coordinates reflect the
main spheres of the societal system crisis (political and legal, economic, social,
cultural); structural coordinates reflect such poles as: a crisis of institutions, a
crisis of interests and goals, a crisis of values, a crisis of identity; temporal coordinates reflect the crisis cycles of the national-state development of Ukraine; socio-psychological coordinates allow us to consider the problem of crisis (mass) consciousness at the level of socio-psychological phenomena (behind the dominant
type of social experiences and forms of socio-psychological thinking). Each of the
crisis sections characterizes a quite specific side of the societal crisis, which can be
considered both in relative autonomy and in tight interdependence with its other
parties. In its combination, in each new slice, the components of the societal crisis
reproduce its new quality (synergy effect). Together, they form a complex (multifactorial), contradictory (multi-vector) and dynamic architectonics of the societal crisis in Ukraine, where each phenomenon (its structural component) can be
viewed both as a cause and as a result of the conflict-confrontational tendencies
of the national-state development of Ukraine. It is argued that a deep societal
crisis actualizes the problem of ensuring security and stability of sustainable development in Ukraine. In turn, the practical implementation of the concept of
development of the situation in Ukraine in the context of a social crisis depends
on the effectiveness of state crisis management, its strategy and tactics, the ability to predict and take into account the risks that provoke a crisis situations. The
analytical projection of the societal crisis reveals the potential and possibilities of
the social archetypika as a diagnostic tool of the public crisis management.
Презентовано аналітичну проекцію соцієтальної кризи в Україні. Описано системи координат, що виявлюють відповідні зрізи соцієтальної кризи, а саме: системні координати, відображені кризою основних сфер
соціальної системи (політико-правової, економічної, соціальної, культурної); структурні координати, полюси якої складає криза інституцій; криза
інтересів та цілей; криза цінностей; криза ідентичностей; темпоральні координати, що відтворюють кризові цикли національно-державного розвитку
України; соціально-психологічні координати, що дають змогу розглянути
проблему кризової (масової) свідомості на рівні соціально-психологічних
феноменів (за домінуючим типом соціальних переживань та формами соціально-психологічного мислення). Кожен з кризових зрізів характеризує
цілком конкретну сторону соцієтальної кризи, яка може бути розглянуто
як у відносній автономності, так і у щільній взаємозалежності з іншими її
сторонами. У своєму поєднанні в кожному новому зрізі компоненти соцієтальної кризи відтворюють її нову якість (ефект синергії). У сукупності
вони формують складну (багатофакторну), суперечливу (різновекторну) та
динамічну архітектоніку соцієтальної кризи в Україні, де кожне явище (її
структуруючий компонент) можна розглядати і як причину, і як наслідок
конфліктно-конфронтаційних тенденцій національно-державного розвитку
України. Стверджується, що глибока соцієтальна криза актуалізує проблему забезпечення безпеки і стабільності сталого розвитку в Україні. У свою
чергу, практична реалізація концепції сталого розвитку в Україні в умовах
соцієтальної кризи залежить від ефективності державного антикризового
управління, його стратегії і тактики, можливостей прогнозування та врахування ризиків, що провокують кризові стани. Здійснена аналітична проекція соцієтальної кризи розкриває потенціал та можливості соціальної
архетипіки як діагностичного інструментарію державного антикризового
управління.
Представлена аналитическая проекция социетального
кризиса в Украине. Описаны системы координат, в которых проявляются соответствующие срезы социетального кризиса, а именно: системные
координаты, отражающие кризис основных сфер социальной системы (политико-правовой, экономической, социальной, культурной); структурные
координаты, отражающие такие полюсы, как: кризис институтов, кризис
интересов и целей, кризис ценностей, кризис идентичности; темпоральные
координаты, отражающие кризисные циклы национально-государственного
развития Украины; социально-психологические координаты, позволяющие
рассмотреть проблему кризисного (массового) сознания на уровне социально-психологических феноменов (за доминирующим типом социальных переживаний и формами социально-психологического мышления). Каждый
из кризисных срезов характеризует вполне конкретную сторону социетального кризиса, который может быть рассмотрен как в относительной автономности, так и в плотной взаимозависимости с другими его сторонами. В
своем сочетании в каждом новом срезе компоненты социетального кризиса
воспроизводят его новое качество (эффект синергии). В совокупности они
формируют сложную (многофакторную), противоречивую (разновекторную) и динамическую архитектонику социетального кризиса в Украине, где
каждое явление (его структурный компонент) можно рассматривать и как
причину, и как следствие конфликтно-конфронтационных тенденций национально-государственного развития Украины. Утверждается, что глубокий
социетальный кризис актуализирует проблему обеспечения безопасности
и стабильности устойчивого развития в Украине. В свою очередь, практическая реализация концепции устойчивого развития в Украине в условиях
социетального кризиса зависит от эффективности государственного антикризисного управления, его стратегии и тактики, возможностей прогнозирования и учета рисков, которые провоцируют кризисные состояния. Осуществленная аналитическая проекция социетального кризиса раскрывает
потенциал и возможности социальной архетипики как как диагностического
инструментария государственного антикризисного управления.
