Том 3

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 15 of 15
  • Item
    Передмова
    (2020) Джулай, Юрій; Король, Денис
    Передмова до видання "Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури" 2020 року
  • Item
    Підступи до дискурсу про культурний ландшафт: крос-європейський підхід
    (2020) Гуменюк, Тетяна; Сом-Сердюкова, Олена
    Запропоновано підступи до дискурсу про культурний ландшафт. Це питання розкрито на тлі європейської традиції. Наведено основні критерії, за якими окреслюється характеристика терміна. Розглянуто форму та зміст поняття "культурний ландшафт". Через розгляд еволюції входження терміна в науковий контекст виявлено специфіку його впровадження. У процесі аналізу цієї дефініції, що передбачає міждисциплінарний підхід та синтезовану систему мислення, проведено комплексне дослідження. Означено питання актуальності наукової дискусії в застосуванні цього терміна на українському ґрунті.
  • Item
    "Комікократія" як культурно-політична реальність
    (2020) Демчук, Руслана
    У пропонованій статті йдеться про новітній тренд світової політики, коли главами держав / парламентів держав обирають людей, афілійованих до шоу-бізнесу. Зокрема, стосовно ситуації в Україні проаналізовано роль медіаміфології, яка впливає на електоральну поведінку громадян через ЗМІ. Бажаний ефект досягається шляхом маніпуляції свідомістю, сформованою масовою культурою, яка орієнтована на дозвіллєвий мейнстрім. Проте політики-шоумени здебільшого мають схильність до монополізації влади, зокрема з огляду на психологічну потребу завжди бути в центрі уваги.
  • Item
    Philosophia togata: грецький трансфер у римській культурі
    (2020) Чумаченко, Борис
    Статтю присвячено рецепції грецької філософії в Римі і типу римського філософування періоду кінця республіки. У центрі уваги перший в історії європейської культури досвід утворення власної філософської традиції шляхом так званої імплантації (або трансферу) – отримання готового культурного продукту від "батьківщини філософії". Цей досвід розглянуто як невідокремну складову процесу культурної еллінізації латинського Заходу, що став наслідком входження Риму до системи елліністичної цивілізації. Автор намагається побачити місце, яке зайняла філософія як "чужорідне тіло" в організмі римського соціуму, і торкається питань про сполучення адаптації, наслідування і креативності в цьому досвіді та специфіки феномену philosophia togata.
  • Item
    Три вавилонські отроки в живописі Софійського собору в Києві
    (2020) Божко, Сергій
    У статті проаналізовано представлення в монументальному фресковому живописі Софії Київської старозавітної історії "Три юдейські отроки в печі вогняній". Надано характеристику зображень святих юнаків, уточнення атрибуції їхніх індивідуальних образів і акцентуацію ролі сюжетів у загальній системі розпису. На прикладі неодноразового зображення трьох вавилонських отроків у монументальному живописі Софії Київської можна пересвідчитись у популярності в давньоруському релігійному мистецтві цих юних праведників та чуда, яке з ними сталося "у печі вогняній", а також у символічній важливості цієї старозавітної історії в справі християнізації Русі та в успадкуванні давніх традицій у мистецтві України.
  • Item
    Володимир Великий і Анна Порфірородна як нові "Костянтин і Олена" у фресковому розписі Софії Київської
    (2020) Нікітенко, Надія
    У фресках Софії Київської особливого значення надано актуальному для замовника розпису зіставленню княжого подружжя хрестителів Русі Володимира Великого і Анни Порфірородної зі святими Костянтином і Оленою: широко прославляється рівна апостолам діяльність княжого подружжя, обумовлена запровадженням ним правої віри, створенням нової християнської столиці та її сакрального атрибута – храму Святої Софії Премудрості Божої. Така послідовно проведена церковно-політична концепція розпису засвідчує три важливі речі: по-перше, органічний синтез у ній універсального і національного, по-друге, належність її часові Володимира – засновника і будівничого собору і, по-третє, активну підготовку імен Володимира й Анни до канонізації.
  • Item
    Мистецтво в публічному просторi західноукраїнських міст: очікування і реалії
    (2020) Бабій, Надія
    Актуалізовано питання сприйняття мистецьких об’єктів у міських просторах. Сприйняття мистецтва розглянуто як з позиції митців, поціновувачів, теоретиків, так і з позиції активної публіки, чия думка часто впливає на рішення містобудівельних художніх рад, різних конкурсних комісій. Розглянуто постійні та тимчасові проєкти, створені до фестивалів, свят. Визначено низку суперечностей: між очікуваним і реалізованим, красивим та актуальним, усталеним та експериментальним. Розкрито роль актуальних практик у перетворенні сталих міських просторів. Наголошено, що сучасне мистецтво є рушієм культури, і хоча не завжди сприймається загалом, дає змогу змінити розуміння сталих констант, протиставляючи новий підхід, відмову від традиційних форм, насичує простір новими змістами, переоцінює неможливе.
  • Item
    Ідеологічні інтерпеляції сучасних фільмів про УНР в українському культурному контексті : (на прикладі стрічок "Таємний щоденник Симона Петлюри" (2018) та "Крути 1918" (2019))
    (2020) Богуславська, Катерина; Брюховецька, Ольга
    За допомогою теорії Луї Альтюссера проаналізовано ідеологічні інтерпеляції в сучасних українських фільмах про УНР, що утверджують "національний/націоналістичний історичний наратив" (термін Георгія Касьянова). Цей наратив був одним із центральних елементів консервативної ідеології часів президентства Петра Порошенка та утверджувався на рівні державних ідеологічних апаратів (Українського інституту національної пам’яті, Державного агентства України з питань кіно). Розглянуто дискусії щодо того, чи може історичний фільм претендувати на валідну історичну репрезентацію, з’ясовано його вплив на формування уявлень про минуле та роль в історичній політиці. Продемонстровано те, як стрічки "Таємний щоденник Симона Петлюри" та "Крути 1918" як інструменти історичної політики вбудовуються в логіку "реверсивної історії" в межах "національного/націоналістичного наративу"; актуалізують події часів УНР, щоб використати їх як легітимаційний ресурс; мобілізують та демонструють "вічний" характер російської агресії проти України.
  • Item
    Трансформація конфліктів за допомогою візуального мистецтва: підходи і обмеження інструментарію
    (2020) Геращенко, Олеся
    Мистецтво є вагомим чинником формування картини світу. Воно розвивається в контексті соціально-психологічних, політичних та економічних процесів суспільства, але й художня культура своєю чергою впливає на ці сфери. Отже, дослідивши механізми впливу візуального мистецтва ХХІ століття на розділене конфліктом громадське середовище, можна виявити універсальні важелі (підвалини) для миротворчості. Надзвичайно актуальною зазначена вище проблематика є для сучасного українського суспільства. З огляду на відносну несподіваність військового конфлікту в Україні на початку 2014 року, який призвів до стрімкої поляризації в нашому суспільстві, можна зауважити, що суспільна думка не була готова до подібного виклику, а отже не мала швидких і дієвих механізмів превенції ситуації, яка склалась, чи щодо трансформації протистояння у всеукраїнський "полілог" з метою розроблення нового "життєздатного" суспільного договору. З одного боку, є розуміння того, що процес примирення всередині країни буде довгим і важким з огляду на значну кількість постраждалих від конфлікту українців. З іншого боку, якщо за радикально малий час за допомогою пропаганди, інформаційних маніпуляцій та відповідного візуального ряду вдалося дегуманізувати одні групи людей в очах інших та навпаки, то ті самі механізми можна задіяти для впливу на суспільну свідомість у зворотному напрямку – терапії травми та налагодження порозуміння. Позитивний досвід функціонування мистецького простору як платформи для налагодження діалогу між сторонами конфлікту, як, наприклад, у Балканських країнах чи на Близькому Сході, свідчить про теоретичну та практичну актуальність досліджень у цій сфері.
  • Item
    Знакові мотиви в сучасному серіалі
    (2020) Собуцький, Михайло
    Статтю присвячено інтерпретації останніх сезонів трьох серіалів, які так чи інакше віддзеркалюють ситуацію сучасності, а тому мотиви, які в них регулярно виникають і час від часу перегукуються, здаються нам знаковими. Термін "знак" вживається тут у сенсі всього, що може заступати місце чогось іншого, відсилаючи до нього як до свого зовнішнього об’єкта. Неможливо передбачити, як знаки в сучасних серіалах, як-от "Гра престолів", "Вікінги" чи "Окуповані", взаємодіятимуть із реальністю поза екраном, але ми намагалися відстежити ті знаки-мотиви, які відсилають до сучасної реальності або безпосередньо, або в ній же опосередковано. Інтерпретація таких мотивів не може бути стовідсотково об’єктивною, але суть гуманітарії якраз у намаганні заповнити зазор між тим, що ми бачимо на екрані, і тим, що є його неявним значенням.
  • Item
    Філософсько-культурологічне обґрунтування деструкції в текстах митців українського авангарду
    (2020) Щокіна, Олена
    Деструкція є характерною межею всіх переломних етапів в історії культури, науки, філософії та мистецтва. Авангард, по суті, є певним породженням і водночас наслідком деструкції. Авангардисти розглядають деструкцію як необхідний крок до безмежної свободи особистості. Поняття "деструкція" в теоретизуванні авангарду є руйнуванням традиційних консервативних уявлень про соціальні ролі людини. Деструкція постає в сучасній все ще поставангардній культурі як своєрідна філософська гра, театр. Ролі цієї гри були зумовлені ще в період "панування" ідей і концепцій художнього класичного авангарду початку ХХ століття. Деструктивність, хоч як це парадоксально, була одним з етапів утвердження авангарду і водночас показом утопічності його ідей та, зрештою, занепадом. Деструктивність як знищення будь-яких проблисків інакомислення пізніше відбилася в диктаторстві культури радянського простору.
  • Item
    Французька проза раннього рококо: тема острова в новій галантній традиції
    (2020) Данченко, Марія
    Статтю присвячено дослідженню стилістики та ідеології ранньорокайльної французької прози в період з 1660-х до 1690-х років. Уперше у вітчизняній історії культури вивчено неперекладені пам’ятки літератури рококо: сценарій кількаденного свята при Версальському дворі "Насолоди зачарованого острова", укладений Робером Балларом у 1664 р., казку "Мандрівка на острів Задоволень" (1687) Франсуа Саліньяка де Ла Мотта Фенелона, вставну новелу "Острів Блаженства" (1690) в романі Марі-Катрін д’Онуа. У статті проаналізовано становлення й розвиток стилістико-ідеологічних символів рококо на матеріалі зазначених вище текстів.
  • Item
    Візуалізації пандемій у культурі Заходу
    (2020) Задорожна, Оксана
    Епідемії та пов’язане з ними відчуття близькості смерті в усі часи викликали сильні емоції, які втілювалися в мистецтві. Переоцінити вплив пандемій на різноманітні сфери діяльності суспільства важко: смертоносні хвороби не лише спустошували міста й цілі регіони, а й створювали умови для появи нових наук, течій у мистецтві, архітектурних, художніх та літературних творів. У цій статті проаналізовано візуальні образи, пов’язані з темою пандемії, а також розглянуто смисли, закладені авторами у твори, присвячені масовим пошестям.
  • Item
    In Memoria: Проблемні поля культуральної археології в контексті спостережень Л. С. Клейна
    (2020) Король, Денис
    У нарисі прокоментовано взаємну кореляцію таких наукових галузей, як археологія та історія, в контексті культури. Проаналізовано історичну культурологію, чи то cultural history, та перекинуто місток до аналогічного напряму в контексті старожитностей – культуральної археології. Відправними працями для цього обрано творчий доробок фахівця з археології, історії культури, гомерівських студій, індоєвропеїстики та порівняльного мовознавства – Льва Самуїловича Клейна, а сам матеріал, по суті, написано з нагоди роковин смерті цього видатного дослідника. На базі коментарів Л. Клейна обґрунтовано нагальну потребу дисциплінарного відмежування археології від історії (що досліджує поодинокі, непересічні випадки та події, але не повсякдення). Прокоментовано методологічну паралель археології до криміналістики тощо. З останньою можна пов’язати і специфіку історичної культурології, для чого автор цього дослідження звернувся до аргументів А. Флієра, згідно з якими cultural (pre-)history так само вивчає культурні уламки. Сама культура не є предметом дослідження культуральної праісторії, та натомість постає матеріалізованою ("урічовленою") формою втілення суспільної свідомості, яку ця галузь наразі й вивчає.
  • Item
    Макети гутного виробництва в експозиції музеїв
    (2020) Пустовалов, Сергій; Чухрай, Любов
    Статтю присвячено методологічним підвалинам створення макетів гутного виробництва різних епох і народів. Населення України дуже давно навчилося виготовляти для своїх потреб скло. Перше скло на території України мало змішане єгипетсько-месопотамське походження і було побічним продуктом металургії, а справжні скляні вироби (посуд, прикраси, ужиткові речі, деталі оздоблення інтер’єрів будинків) з’являються в скіфо-античну добу. Традиції гутного ремесла набули розвитку у Середньовіччі та за Нового часу. У статті розроблено підвалини науково обґрунтованих реконструкцій гутного процесу та створення варіантів графічного відтворення гутних майстерень. Найдавнішу гутну піч було знайдено в Єгипті в Тель-ель-Амарні. Дослідники гутного ремесла виділяють кілька типів майстерень: майстерні, де виготовляли і скло, і речі з нього; майстерні, де плавили скло, виготовлене в іншому місці, і так само виготовляли з нього вироби; у майстернях третього типу скло плавили не в печах, а в горнах у тиглях. Макет або макети скловарних печей прикрасять експозицію будь-якого історичного чи краєзнавчого музею. Розглянуті макети можуть також зацікавити і технічні музеї, особливо ті, які мають у своїй експозиції старовинні артефакти.