Browse
Recent Submissions
Item Цитологічна стабільність пшеничних амфідиплоїдів і сортів пшениці в мейозі І(2020) Плигун, Вікторія; Єфіменко, Тетяна; Антонюк, Максим; Терновська, ТамараІнтрогресія генів, що контролюють корисні ознаки, до генофонду пшениці м’якої не втрачає своєї актуальності. Звичайним мостом для перенесення чужинних генів є пшеничні амфідиплоїди. Однією з умов успішного використання амфідиплоїдів як джерела чужинних генів є їхня цитологічна стабільність та фертильність. Цитологічну стабільність пшеничних геномно-заміщених амфідиплоїдів Авротіка та Авроале визначили через характеристику подій мейозу на різних його стадіях шляхом вивчення цитологічних препаратів. Амфідиплоїди характеризувались відхиленнями від бівалентної кон’югації хромосом з появою мультивалентних хромосомних асоціацій і унівалентів у метафазі І. У анафазі спостерігали мости. Уніваленти і фрагменти, утворені після розриву мостів, спричиняли появу мікроядер у тетрадах. Мейотичний індекс, розрахований на підставі кількісної характеристики зразків амфідиплоїдів за появою мікроядер і поліад, виявився однаковим для Авротіки та Авроале і перебував у межах 64–69 %. Кон’югація хромосом сортів пшениці м’якої, вивчених для порівняння, була бівалентною з абсолютною перевагою закритих бівалентів у метафазних пластинках. Процес гаметогенезу в амфідиплоїдів супроводжується іноді появою третього генеративного ядра в чоловічому гаметофіті. Отримані характеристики мейозу пояснюють зниження насіннєвої фертильності Авротіки та особливо Авроале в порівнянні з сортами пшениці м’якої.Item Microsatellite Loci Polymorphism in Miguschova Wheat and Common Wheat Cultivars(2020) Tytenko, Natalia; Iefimenko, Tetiana; Antonyuk, Maksym; Navalikhina, Anastasiia; Shpylchyn, Vitalii; Martynenko, Viktoriia; Pasichnyk, TetianaFusarium head blight is one of the most widespread and dangerous wheat diseases worldwide. Resistance to Fusarium is controlled by some main genes from different Triticinae genomes; however, common wheat has few such resistance genes. Miguschova wheat (Triticum miguschovae Zhir.) with Ab Ab GGDD genome is characterized by the genotype resistant to Fusarium head blight. In order to effectively use it as a source of introgressions to common wheat genome, molecular genetic polymorphisms should be identified, which could later be used for identification of Miguschova wheat introgressions in the common wheat genome. Microsatellite PCR analysis using primers to SSR loci with a known chromosome localization for common wheat identified 14 highly informative loci with specific to Miguschova wheat amplicons, localized on chromosomes of 6 homoeological groups. Seven other SSR loci were identified to have a limited informative value, as DNA of Miguschova wheat did not form any specific PCR product with corresponding primers (null allele). The informative value of those loci was limited to differentiation of wheat cultivars.Item Особливості передачі маркерів хромосоми 1U Aegilops biuncialis Vis. у гібридів пшениці м'якої(2020) Козуб, Наталія; Созінов, ІгорДикий родич пшениці Aegilops biuncialis Vis. може бути джерелом нових алелів запасних білків для збагачення генофонду пшениці м’якої. Ми створили матеріал пшениці від міжвидових схрещень пшениці м’якої з кримськими зразками Ae. biuncialis через пряме схрещення та беккросування пшеницею. З використанням запасних білків як генетичних маркерів відібрано лінії з інтрогресіями хромосоми 1U. Метою роботи було дослідження передачі маркерів хромосоми 1U у гібрида від схрещення сорту пшениці м’якої Безоста 1 з лінією-носієм хромосоми 1U. Аналізували зерна F2 від схрещення сорту пшениці Безоста 1 з лінією NVG41, що несе хромосому 1U від Ae. biuncialis. Маркерами пліч хромосоми 1U слугували запасні білки, кодовані Gli-U1 i Glu-U1. Гліадини аналізували електрофорезом у кислому середовищі в поліакриламідному гелі за методикою Козуб Н. О. та ін. (Kozub et al. (2009)). Електрофорез загального білка зерна, зокрема високомолекулярних субодиниць глютенінів, проводили за методикою Laemmli (1970). Серед проаналізованих зерен F2 ідентифіковано чотири класи генотипів за маркерами Gli-U1 i Glu-U1: 1) з цілою хромосомою 1U, 2) лише з плечем 1UL, 3) лише з плечем 1US, 4) без хромосоми 1U. У гібрида F1 NVG41 × Безоста 1 хромосома 1U від Ae. biuncialis передавалась із дещо підвищеною частотою (за маркером Glu-U1 та за одночасною присутністю маркерів Gli-U1 i Glu-U1). Частота розділення пліч хромосоми 1U (унівалента) у гібрида F1 становила близько 9 %. При цьому формувалось значно менше зернівок лише з плечем 1US (2 %), ніж лише з 1UL (6 %). Отже, нижчу частоту генотипів лише з плечем 1US порівняно з генотипами лише з плечем 1UL у потомстві гібридів F1 пшениці з унівалентом 1U від Ae. biuncialis можна спостерігати вже на стадії зернівок. Це може бути пов’язано з втратою телоцентриків з плечем 1US при формуванні гамет або зниженою життєздатністю генотипів лише з 1US на стадії гамет або після формування зиготи.Item Характеристика фітопатогенних і токсикогенних властивостей грибів роду Fusarium, ізольованих із зерна Triticum aestivum L.(2020) Фуртат, Ірина; Даньшина, Анастасія; Маньковська, ОксанаУ статті наведено результати вивчення фітопатогенних і токсигенних властивостей штамів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L. З’ясовано, що культури грибів характеризуються переважно помірним рівнем фітотоксичності. Серед 9 досліджених ізолятів лише Fusarium sр. КМА-17 виявився токсичним. На підставі аналізу фітотоксичного профілю досліджених культур встановлено їхню сортову спеціалізацію: сорт пшениці ярої Тюбалт був більш сприйнятливим до фітотоксичного впливу порівняно із сортом пшениці озимої Вдала. Усі досліджені штами спричиняли патологічні зміни в піддослідних рослин, зокрема побуріння пагонів і корінців проростків, затримку росту та в’янення. Культури грибів Fusarium sр. мали середній ступінь агресивності, їх було зараховано до другої групи патогенності. З’ясовано, що жоден з ізолятів не містив у своєму геномі гена PSK13, що кодує полікетидсинтазу, залучену до біосинтезу зеараленону. На підставі комплексу ознак охарактеризовані нами культури Fusarium sр. можна вважати нетоксигенними.Item Вплив метаболічно-активних речовин на окремі фізіолого-біохімічні показники росту і розвитку огірків сорту Ніжинський(2020) Лісовицький, Віталій; Кучменко, ОленаПроведено дослідження з метою вивчення впливу метаболічно-активних речовин (MgSO, параоксибензойної кислоти (ПОБК), вітаміну Е, убіхінону-10 та метіоніну) в різних концентраціях на показники проростання насіння огірків сорту Ніжинський та окремі фізіологічні та біохімічні показники росту і розвитку рослин. Під час проведення дослідів розчини речовин брали в таких концентраціях: параоксибензойна кислота (0,1 %, 0,01 %, 0,001 %, 0,0001 %, 0,00001 %), метіонін (0,1 %, 0,01 %, 0,001 %, 0,0001 %, 0,00001 %), MgSO4 (0,1 %, 0,01 %, 0,001 %, 0,0001 %, 0,00001 %), вітамін Е (α-токоферилацетат) (10-3М, 10-6М, 10-8М), убіхінон-10 (препарат "Кудесан") (10-3М, 10-6М, 10-8М). У результаті проведених досліджень було продемонстровано дозозалежний ефект досліджуваних метаболічно-активних речовин на енергію проростання насіння огірків (Cucumis sativus) сорту Ніжинський. Показано, що найефективнішими концентраціями досліджуваних сполук для стимуляції проростання насіння були 0,001 % розчини ПОБК, метіоніну і MgSO4 та 10-8М розчини убіхінону-10 і вітаміну Е (α-токоферилацетату). Показано ефективність передпосівної обробки насіння огірків 0,001 % розчином MgSO4 щодо стимуляції ростових процесів рослин огірків сорту Ніжинський, що виражалось у стимуляції росту стебла і зростанні площі листової пластинки. Найбільша ефективність щодо збільшення вмісту загальних хлорофілів, хлорофілу a і b в листі огірків спостерігалась у рослин, насіння яких перед посівом обробляли 0,001 % розчинами ПОБК і метіоніну та 10-8М розчином вітаміну Е, що може свідчити про зміни в процесах біосинтезу або деградації цих фотосинтезуючих пігментів. Результати цього дослідження можуть мати практичне значення для подальшого вивчення впливу цих метаболічно-активних речовин на рослинні організми з метою подальшого застосування в рослинництві. Речовини, які показали свою ефективність, можуть бути використані як складові компоненти стимулюючих препаратів.Item Особливості росту периферичного раку легені за результатами макроскопічних і цитологічних досліджень(2020) Болгова, Лідія; Пономаренко, АннаВивчено відношення периферичного раку легені (ПРЛ) до стінки бронха та зміни його слизової оболонки у 21 пацієнта, що обстежувались і лікувались у Національному інституті раку МОЗ України. Проведено зіставлення макроскопічних характеристик операційних матеріалів пухлин із результатами доопераційних цитологічних досліджень за результатами ексфоліативних досліджень – фібробронхоскопії (мазки і промивні води бронхів) та мокротиння. Цитологічні препарати забарвлювали за методами Паппенгейма і Папаніколау та вивчали за допомогою мікроскопа Olympus CX21 (збільшення Х200, Х400, Х900). Мета дослідження – визначити характер росту периферичного раку легені по відношенню до стінки бронха. Залежно від характеру ураження слизової оболонки найближчого до пухлини бронха хворих поділили на 3 групи. У першу групу ввійшло 12 (57 %) хворих, у яких слизова оболонка бронха була не змінена. Лише у 2 (17 %) із них у цитологічних препаратах до операції було знайдено пухлинні клітини. У другій групі опинилися 2 (10 %) пацієнти, у яких слизова оболонка найближчого до пухлини бронха мала мінімальні зміни без екзофітного росту пухлини. У цитологічних препаратах пухлинні клітини не виявлено. У третій групі було 7 (33 %) хворих, у яких на слизовій оболонці найближчого до пухлини бронха спостерігався невеликий екзофітний пухлиноподібний ріст із незміненою поверхнею слизової оболонки. Цитологічним способом лише у 2 (29 %) пацієнтів виявлено ракові клітини. Найвірогідніше, такі клітини потрапили в цитологічні препарати з м’якої паренхіматозної пухлини. Результати дослідження свідчать про те, що епітелій слизової оболонки бронхів у більшості випадків не змінений, що виключає початок розвитку з нього ПРЛ, а назва – "бронхогенний" рак – не має морфологічного підґрунтя. Пухлинна маса в паренхімі легені і незмінений найближчий до неї бронх, який "провалювався" в м’яку пухлину, опосередковано свідчать про виникнення ПРЛ з альвеолярного епітелію, що підтверджується відомими експериментальними даними.Item Функціональна активність кровотворних клітин-попередників при мієлодиспластичному синдромі в умовах in vitro(2020) Пахаренко, Маргарита; Білько, Денис; Білько, Надія; Третяк, Наталія; Стародуб, Галина; Лагоднюк, ІгорПорушення функціональної активності кісткового мозку при мієлодиспластичному синдромі (МДС) є наслідком генетичної трансформації плюрипотентної стовбурової клітини, яка супроводжується мультилінійною цитопенією. Оцінка колонієутворюючої здатності гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку в системі in vitro розкриває особливості їх функціонування. Метою роботи було визначення особливостей функціонального стану гемопоетичних клітин-попередників при мієлодиспластичному синдромі в культурі з напіврідким агаром. Було вивчено зразки кісткового мозку 15 пацієнтів з МДС РАНБ І у культуральних умовах in vitro. Пацієнти з МДС мали значно меншу кількість колоній у порівнянні з контролем – 5,1±2,3 та 38,6±1,2 на 1×105 експлантованих клітин відповідно. Здатність до кластероутворення теж була помітно зниженою – 9,2±2,1 та 65,1±3,5 на 1×105 експлантованих клітин відповідно. Серед інших агрегатів вирізнялися утворення фібробластоподібних клітин з гемопоетичними округлими клітинами на їхній поверхні. Було показано, що клітини кісткового мозку при мієлодиспластичному синдромі мають знижену здатність до колоніє- та кластероутворення, а деякі утворені клітинні агрегати вирізняються неправильною формою та наявністю фібробластоподібних клітин у їхньому складі.Item Енергетичний потенціал ґрунтів широколистяних і хвойних лісів НПП "Голосіївський"(2020) Вишенська, Ірина; Олексієнко, АлінаУ статті наведено результати досліджень енергетичного запасу ґрунтів ділянок соснового і дубового лісів НПП "Голосіївський". Метою роботи було дослідити градієнт запасу енергії за глибиною в дубовому та сосновому лісах за вмістом органічних речовин, порівняти вплив двох різних типів лісових фітоценозів на енергопотенціал ґрунту як важливий показник стабільності екосистеми. Градієнт запасу енергії в ґрунтах розподілений із зменшенням від верхнього горизонту до нижнього як у дубовому, так і сосновому лісах. Верхній гумусовий горизонт у сосновому лісі був багатшим на органіку, ніж гумусовий горизонт у дубовому лісі. До того ж у ґрунтах соснового лісу спостерігалось найбільш різке зменшення органічних речовин з глибиною. Проведене дослідження підтвердило важливість визначення енергопотенціалу ґрунтів для оцінки стабільності фітоценозів.Item Адвентивні види роду Lonicera (Caprifoliaceae) у флорі Правобережної України(2020) Шиндер, Олександр; Неграш, Юлія; Глухова, Світлана; Дойко, Наталія; Рак, ОлександрУ статті наведено результати вивчення таксономічного складу адвентивних видів роду Lonicera у флорі Правобережної України. Встановлено, що до адвентивних належать широко розповсюджений L. tatarica, рідкісний L. caprifolium і вперше наведені дляфлори України L. × notha іL. ruprechtiana, які локально поширені у спонтанних флорах інтродукційних установ. Зазначено, що L. ruprechtiana потенційно здатний до експансії і тому його не слід рекомендувати до широкого використання в паркових і лісомеліоративних насадженнях. Гібридогенний L. × notha спонтанно виникає в інтродукційних осередках у разі контакту батьківських видів – L. ruprechtiana і L. tatarica, його потенційно висока інвазійна спроможність викликає занепокоєння, а дієвим засобом стримування експансії було б недопущення подальшого поширення L. ruprechtiana в культурі. Виокремлено кілька видів: L. japonica, L. maackii і L. micrantha, – які можуть поповнити адвентивну фракцію флори в майбутньому.Item Біотопи відділення УСПЗ "Крейдова флора" за національною класифікацією UkrBiotop(2020) Спінова, Юлія; Чусова, ОльгаНаведено класифікаційну схему біотопів ПЗ "Крейдова флора" (Донецька обл.), яка найбільш детально описує рослинний покрив заповідника. Для визначення біотопів досліджуваної території під час експедицій у різні етапи вегетаційного періоду (з квітня по серпень упродовж 2016–2019 рр.) було проведено геоботанічні описи в усіх частинах заповідника. За результатами власних досліджень, а також аналізу літературних і картографічних джерел [4–7] було сформовано класифікаційну схему біотопів, основою для якої стали класифікації UkrBiotop, розроблені для різних регіонів України.