Внутрішньосімейні чинники розвитку резилієнс у дітей молодшого шкільного віку

Abstract

В дипломному дослідженні дається теоретичний аналіз та емпіричне дослідженнярозвитку резилієнс у дітей молодшого шкільного віку. Здійснено теоретичний аналіз історії дослідження конструкту "резилієнс" у вітчизняній та зарубіжній психології. Розкрито зв'язок цього поняття з суміжними поняттями "життєстійкості", "гнучкості", "копінгу", "позитивної адаптації". Виділено психологічні особливості молодшого шкільного віку, їх зв’язок з розвитком резилієнс, а також особливості впливу середовища на резилієнс дитини. Проведено емпіричне дослідження рівня розвитку резилієнс у вибірці дітей молодшого шкільного віку, рівня резилієнс їх матерів, особливостей психологічної адаптації їх матерів, а також об’єктивні внутрішньосімейні характеристики родин –порядок народження дитини, спілкування з обома батьками, спілкування зі старшим поколінням. Визначено основні внутрішньосімейні чинники розвитку резилієнс у дітей молодшого шкільного віку. Показано, що позитивна адаптація матері впливає на рівень резилієнс дитини. Розроблено та адаптовано вправи та стратегії розвитку резилієнс у дітей молодшого шкільного віку батьками.