Соціальна адаптація як чинник самостійності у період ранньої дорослості

Abstract

Робота присвячена проблемі соціальної адаптації як чинника самостійності у період ранньої дорослості. У роботі визначається сутність та специфіка соціальної адаптації від народження людини і до віку ранньої дорослості включно, аналізується зміст та особливості формування самостійності як особистісної характеристики та особливості взаємозв’язку процесів соціальної адаптації та прояву і формування самостійності. За результатами дослідження, було встановлено, що особливості перебігу соціальної адаптації до настання віку ранньої дорослості впливають на формування самостійності як особистісної характеристики. Надалі, після настання віку ранньої дорослості, сформована самостійність значною мірою впливає на особливості перебігу подальшої соціальної адаптації. Формування самостійності було виявлено як значущу і комплексну характеристику осіб раннього дорослого віку, яка відображає рівень інтернальності контролю, ступінь вираженості дорослого его-стану та готовності до відповідальності за себе та наслідки своїх рішень. У ході дослідження було висунуто та перевірено доцільність корекції рівня самостійності з метою повернення відповідальності за власне життя до рук осіб раннього дорослого віку, що у подальшому дозволяє досягати більшого благополуччя та гармонії між бажаним та реалізованим.