032 "Історія та археологія"

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17567

Освітня програма:"Історія та археологія"

Browse

Now showing 1 - 20 of 98

День Перемоги на шпальтах газет "Правда" та "Вечірній Київ" (1945-1965)
(2023) Татарчук, Серафим; Хом’як, Олександр
Робота є дослідженням висвітлення Дня Перемоги на сторінках радянських газет. В ній розглядаються особливості висвітлення Дня Перемоги в радянській пресі. На підставі аналізу матеріалів газет "Правда" та "Вечірній Київ" а також із залученням наукових праць, з’ясовується У першому розділі висвітлено місце преси в радянській пропаганді та історію Дня Перемоги як радянського свята. У другому розділі проаналізовано зображення Дня Перемоги на сторінках газет.
Жіноча мода на шпальтах журналу "Радянська жінка" (1953–1964)
(2023) Сотник, Дар’я; Шліхта, Наталія
Кваліфікаційна робота є дослідженням висвітлення жіночої моди на шпальтах популярного періодичного видання "Радянська жінка". Дослідження покликане окреслити особливості репрезентації жіночого модного образу та виділити основні модні тенденції в одязі доби "відлиги". Для розкриття обраної тематики було здійснено якісний і кількісний контент аналіз випусків журналу "Радянська жінка", що виходили упродовж 1953-1964 років, а також залучено додаткові тематичні наукові праці. У першому розділі роботи представлено всесоюзний контекст доби "відлиги"та висвітлено соціально- економічні і соціокультурні особливості цього періоду. Другий і третій розділи роботи присвячені безпосередньо аналізу зображень одягу, взуття та аксесуарів, що містяться у журналі. В результаті у роботі комплексно представлено особливості радянської жіночої моди хрущовського періоду. Дослідження дає змогу створити певні уявлення щодо модних фасонів одягу та аксесуарів упродовж 1953-1964 років. У роботі також розглядаються радянські уявлення про хороший смак і значення моди загалом. Зрештою, праця розширює історіографічну базу на тему радянської моди і доби "відлиги".
Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа 1950-х – 1980-х років: організація мовлення та слухачі в СРСР
(2023) Славицький, Єгор; Бажан, Олег
Кваліфікаційна робота є дослідженням методів, які використовував Радянський Союз для боротьби з закордонними радіостанціями в період 1950-х – 1980-х рр. Основна увага в роботі приділена специфіці впливу КДБ на роботу радіостанцій, а також темі радіоелектронної боротьби та радіоглушіння згідно з аналізом технічних та фінансових потужностей Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа (РС/РВЄ) та СРСР. Для вивчення теми було використано відкритий Електронний архів Українського визвольного руху та історіографію, яка дає зрозуміти контекст епохи. Представлений огляд доступної історіографії та джерельної бази з теми «ворожих голосів». Описано умови створення та перші роки існування Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа. Проаналізовані спогади працівників з різних редакцій корпорації. Результатом дослідження є демонстрація становлення та розвитку аудіальних медіа в період Холодної війни, їх вплив на її перебіг. Аналіз ефект, який справили закордонні радіостанції на формування та підтримку дисидентських та правозахисних рухів в СРСР.
Каральна психіатрія в УРСР 1960-х – 1980-х рр. (за матеріалами его-свідчень)
(2023) Савельєва, Ксенія; Шліхта, Наталія
Кваліфікаційна робота представляє з себе комплексне дослідження використання та застосування каральної психіатрії на території УРСР у період 1960-1980-х рр. Робота має на меті всебічно продемонструвати феномен використання медицини проти людей в психіатріях республіки Радянського Союзу та поступово висвітлити етапи застосування даного виду репресій. Включно з дослідженням впровадження та активного використання каральної медицини, також на меті є висвітлення категорії примусово госпіталізованих, аналіз процесу їх діагностування, "лікування" та загальних умов, в яких перебували "пацієнти". Також праця охоплює документальну базу, на основі якої починали провадити слідство над людиною, яку потім поміщали до психіатричного осередку. Здійснення аналізу для розкриття усіх щаблів функціонування поданого виду репресій було проведене на основі его-джерел та архівних справ засуджених до примусової госпіталізації. Его-джерела також були окремо оглянуті в останньому розділі роботи задля відтворення соціально-побутового аспекту їх перебування в психіатричних лікарнях (на прикладі Дніпропетровської психіатричної лікарні спеціального типу). Метою було представити події очами очевидців та, безпосередньо, жертв каральної психіатрії. Таким чином, дослідження представляє собою аналіз історичного контексту, події у соціо-політичному просторі, що передували впровадженню даного виду репресій, їх подальша легітимація та розкриває питання про функціонування психіатричних осередків
Навчання та виховання спадкоємців російського престолу (XIX – початок XX ст.)
(2023) Оріщенко, Богдан; Шандра, Валентина
Мета дослідження –простежити, як здійснювалося навчання і виховання спадкоємців імператорського престолу та великих князів із роду Романових від Миколи І до Миколи ІІ. А також з’ясувати, чим воно відрізнялося від інших аристократичних родин та від традицій західних монархій.
Становлення спорту в українських містах Російської імперії на зламі XIX-XX століть
(2023) Муратова, Людмила; Шандра, Валентина
Кваліфікаційна робота мала на меті простежити, як відбувалося становлення спорту в українських містах, з’ясувати його види та визначити, яке місце він посідав у повсякденному житті містян. Дану проблему ми вирішили проаналізувати через призму популяризації спорту, культури здорового тіла в суспільстві і участі представників Російської імперії у відродженні Олімпійського руху. Для розкриття теми ми залучили як історіографічну, так і джерельну бази. Остання кладається, в більшості, з періодичних видань, зокрема, ми залучили такі журнали: "К спорту!", «Русский спорт», "Циклист" та інші. В історіографії ж ми спиралися на дослідження Валентини Шандри та Олени Аркуши, Олексія Лях-Породька, Володимира Кулікова, Сергія Бубки та інших. В результаті, завдяки опрацюванню періодики і літератури, ми змогли з’ясувати умови та причини популярності спортивного руху, проаналізувати спорт як одну із складових повсякденного життя серед багатьох різних категорій містян, і показати роль спортивних змагань в Російській імперії тапоза її межами. Наприклад, ми описали висвітлення Олімпійських змагань, участі спортсменів та представників з імперії у них, а також події 1913 року (Перша Російської Олімпіади у м. Києві та підготовку до неї) у тогочасній пресі. Також дослідили думки експертів-лікарів щодо різних вправ, створених для підтримання здорового і міцного тіла, і методик залучення дітей до фізичної культури. Сфокусували увагу на проникненні спортивного руху в українські міста Російської імперії, а також розглянули проблему введення фізкультури і спортивних занять до навчальних закладів.
Рабство в Османській імперії XVIII-XIX ст.
(2023) Мовчан, Діана; Григор՚єва, Тетяна
Кваліфікаційна робота є комплексним дослідженням змін у сфері рабства в Османській імперії. Метою роботи є представлення змін у способах постачання рабів в Османську імперію, зокрема протягом XVІІІ-XIX століть. У першому розділі ми розглянемо загальний контекст, щоб зрозуміти, що являла собою класична картина рабства в Османській імперії. Він буде присвячений періоду XV-XVII століть. Другий розділ описує ситуацію з рабством в XVIII столітті. Він має на меті окреслити трасформації, що відбулись у методах постачання невільників. Нарешті, у заключному третьому розділі розглядається вплив змін у міжнародному становищі Османскої імперії на офіційну позицію щодо інституту рабства, що врешті-решт призвело до його поступового скасування. Для цієї роботи була залучена англомовна література, адже ця тема не є досить представленою в українській історіографії. Таким чином використана література включає в себе монографії по загальній історії османського рабства, а також вузькоспеціалізовані праці. Як результат, в роботі представлено комплексну картину змін інституту рабства в Османській імперії, зокрема, поступові зміни в шляхах постачання рабів і їх наслідки, що в результаті призвели до заборони рабства в Османській імперії.
Mobilization of the Ukrainian and Crimean Tatar diasporas in Canada (Ontario) during the Russian aggression against Ukraine in 2014 – 2022
(2023) Молнар, Катерина; Шліхта, Наталія
Кваліфікаційна робота є першим комплексним дослідженням українських та кримськотатарських осередків діаспори в Канаді (провінція Онтаріо) та їх діяльності у 2014-2022 роках у відповідь на російсько-українську війну. Ця дипломна робота має на меті дослідити політичну та громадську діяльність представників української та кримськотатарської діаспорних груп та з’ясувати, яким чином та за яких умов діаспора лобіювала українські інтереси на міжнародній політичній арені. Важливим аспектом роботи є розгляд політичного контексту Канади для мобілізації діаспори, де висвітлено як стримуючі фактори, що обмежували мобілізацію, так і можливості для ефективних політичних дій. Новизною роботи є висвітлення взаємовідносин української та кримськотатарської діаспорних груп, яке майже не представлене в історіографії. Для розкриття теми було створено усно-історичну джерельну базу, до якої входять 12 інтерв’ю з представниками найбільших громадських організацій української та кримськотатарської діаспори в Торонто, серед яких: Ukrainian Resistance Canada, Ukrainian Canadian Congress, Second Front Ukraine Foundation, Canadian Association of Crimean Tatars, Ukrainian National Federation of Canada. У якості джерел були також використані офіційні звернення та виступи представників української діаспори, документи громадських організацій, міграційні статистичні дані канадського уряду, а також публічні опитування на тему ставлення до діаспорних груп з боку канадського суспільства. В результаті у роботі було представлено спогади представників української та кримськотатарської діаспори, історіографічну базу діаспорних студій, а також методологію для аналізу поведінки діаспори в часи кризи в країні-походження. Дослідження дає змогу отримати уявлення про ефективність, дії та мотивацію представників української та кримськотатарської діаспори долучитися до лобіювання українських інтересів у канадському політичному просторі. Було також досліджено ті інструменти, які представники діаспори використовували для залучення українців та кримських татар до активізму. Зрештою, праця розширює історіографічну базу, що стосується теми Діаспорних Студій (Diaspora studies) та Досліджень війни і миру (War and Peace Studies).
Повсякденне життя репресованої жінки (за спогадами ув’язнених Акмолінського табору 1930-х років)
(2023) Ланг, Михайло; Шліхта, Наталія
Метою цієї кваліфікаційної роботи є дослідити питання сталінських репресій та їхній вплив на повсякдення жінок в 1930-х рр. Для розкриття теми були залучені спогади жінок, які пережили складний арешт в спеціально відведеному для "ворогів народу" таборі – Акмолінському. У дослідженні чітко окреслена хронологія ув’язнення, від вироку та арешту у в’язниці, етапування до самого перебування у таборі. Завдяки щоденній праці та дружбі, жінкам морально легше було перенести ту біль, яка супроводжувала їх, адже жити із усвідомленням того, що ти є "ворогом" народу, було неабияк складно. Акмолінський табір для дружин "ворогів народу" у період репресій став місцем формування нового побуту жіноцтва, що замовчувалося радянською владою аж до періоду перебудови. Тому детальне висвітлення сталінських репресивних заходів відносно жінок, може істотно та більш комплексно доповнити важливі сторінки жіночої історії.
Побут і дозвілля ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС (за матеріалами Архіву усних історій Чорнобильської історичної майстерні)
(2023) Кириленко, Тимофій; Хом’як, Оксана
Кваліфікаційна робота мала на меті ширше дослідити проблематику Чорнобильської катастрофи. У фокусі роботи перебуває побут ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Крім цього, проаналізовано ставлення респондентів до влади та їх участь у рухах за свої права. Для розкриття теми ми залучили безпосередньо інтерв’ю з ліквідаторами Чорнобильської аварії, які можна знайти на електронному ресурсі Чорнобильської історичної майстерні. Джерельну базу складають документи, які висвітлюють різні аспекти ліквідації наслідків аварії: постанови Київського обласного комітету, знайдені в ЦДАГО; записки КДБ, що були розсекречені СБУ; листи АН України, опубліковані Наталією Барановською. Крім цього, аби ширше розкрити тему, були проаналізовані історіографічні дослідження, зокрема Сергія Плохія, Володимира Губарєва та Адама Хіггінботама. Методологічну базу дослідження складають статті Алессандро Портеллі, Гелінади Грінченко та Габріель Розенталь. Такими чином, завдяки усно історичним свідченням, підкріплених історіографією та наявними джерелами, у своїй роботі було виявлено, що побутові умови формувалися відомствами, до яких належали респонденти. Саме від них залежало те, яким чином він організовувався і як про нього відгукувалися ліквідатори. Аналіз побуту поділений на умовні блоки: житлове питання, харчування й водопостачання. Окремо було висвітлено дозвілля ліквідаторів та різні позапланові ситуації, які мали місце під час роботи. Одним із питань, яке було порушено в досліджені – ставлення ліквідаторів до влади та їх участь або ж не участь у рухах за свої права. У результаті, робота здатна розширити історіографічну базу досліджень щодо Чорнобильської катастрофи шляхом висвітлення однієї з недосліджених тем.
Гетьманські збройні формування під час облоги Києва (листопад-грудень 1918 р.)
(2023) Колесник, Андрій; Скальський, Віталій
Робота присвячена гетьманським збройним формуванням під час облоги Києва в період Антигетьманського повстання листопада-грудня 1918 року. Головною метою дослідження є опис та аналіз сторінок з історії військових та добровольчих частин того періоду. Кваліфікаційна робота не є першим комплексним дослідженням з цієї тематики, проте вона суттєво глибше розглядає підняті раніше проблеми та за рахунок залучення нових джерел та матеріалів відкриває нові горизонти в дослідженні. Для розкриття теми було залучено архівні матеріали ЦДАВО та ЦДІАК, комплекс его-джерел та історіографію, дотичну до теми дослідження. З метою поглибленого вивчення, вперше вводяться в науковий обіг окремі джерела і документи, як архівні, так і з періодичних видань. У роботі охарактеризовано джерельну та історіографічну бази. Здійснений в роботі аналіз історіографічної складової дослідження розглядає менш відомі сторінки сьогоденних і попередніх праць з цієї тематики. В тексті також коротко викладено пов’язані з облогою Києва епізоди Антигетьманського повстання та надано загальні відомості про події того часу. В основній частині було охарактеризовано формування військових структур, їхню діяльність, участь в бойових діях та побутові аспекти. Дослідження також міститьаналіз структури, перебігу організації, озброєння, дислокації, морального стану та рівня підготовки. В результаті у роботі було представлено розгалужену мережу збройних формувань, підпорядкованих Гетьману та Військовому міністерству, що захищали гетьманський Київ наприкінці 1918 року, їхню потенційну та фактичну роль у цих подіях, чинники та фактори, які впливали на рівень залученості до безпосередніх боїв. Дослідження військових та добровольчих підрозділів дає змогу створити певні уявлення про українські збройні формування того часу. За підсумками дослідження можна зрозуміти складність проблематики тогочасних військових формувань: виклики підпорядкування, складнощі з кадровим та матеріально-технічним забезпеченням, вплив національного та соціального вимірів повстання на моральний дух та лояльність до гетьманської влади. Зрештою, праця розширює історіографічну базу, що стосується теми гетьманських формувань як періоду Антигетьманського повстання, так і загалом часів Української Держави 1918 року.
Інститут соціальної агрономії та діяльність сільськогосподарських товариств в українських губерніях ХІХ – початку ХХ ст.
(2023) Казидуб, Павло; Диса, Катерина
Кваліфікаційна робота присвячена діяльності сільськогосподарських товариств та інституту соціальної агрономії у другій половині ХІХ – початку ХХ століть на території сучасної України. Зокрема, мова йде про Імператорське товариство сільського господарства Південної Росії та земських агрономів, які працювали в земських управах на території Україні. Це дослідження унікальне своїм акцентом на українських теренах та своїм внеском в історіографію сільського господарства та соціального розвитку регіону. Дослідження ґрунтується на архівних матеріалах, зокрема звітах земських управ, у яких детально викладено діяльність сільськогосподарських товариств та агрономів цього періоду. Джерела та історіографічна база також аналізуються для контекстуалізації дослідження та представлення всебічного розуміння предмету. Результати дослідження свідчать про те, що сільськогосподарські товариства та агрономи відіграли істотну роль у просуванні сучасних методів сільського господарства та покращенні умов у сільських громад на на території сучасної України. Імператорське сільськогосподарське товариство півдня Росії, зокрема, відіграло значну роль у поширенні знань і досвіду в сільському господарстві, і його діяльність мала глибокий вплив на розвиток практики сільського господарства в регіоні. Крім того, дослідження висвітлює роль земських агрономів у розвитку сільського господарства. Агрономи надали всебічну допомогу селянам. Загалом, ця робота розширює історіографічну базу, що стосується історії сільського господарства та соціального розвитку на теренах України.
Громадське харчування у СРСР 1930-х років (на прикладіДонбасу)
(2023) Казімко, Аліна; Клименко, Оксана
Метою цієї кваліфікаційної роботи є дослідити роботу їдалень та державні заходи у сфері громадського харчування впродовж 1931–1932 років на території Донбасу. Для розкриття теми були залучені архівні матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. До опрацьованих документів належать акти бригад з обстеження стану їдалень, постанова ЦК ВКП(б), директива ЦК Профспілки Нархарчу, протоколи, звіти та характеристики їдалень Донбасу, а також положення від ЦК ВКП(б) щодо проведення конкурсу на найкраще підприємство громадського харчування. У дослідженні окреслено контекст, причини та засади формування сфери громадського харчування СРСР; охарактеризовано державні заходи, спрямовані на вирішення проблем у системі закладів громадського харчування; визначено проблеми їдалень та з’ясовано ефективність проведення державної політики, спрямованої на покращення стану закладів харчування, на прикладі їдалень Донбасу
Цивілізаційний підхід в західній та українській історіографії
(2023) Капустинський, Єгор; Залізняк, Леонід
Кваліфікаційна робота є комплексним дослідженням історіографії цивілізаційного підходу та підґрунтя цивілізаційної орієнтації України. Робота присвячена висвітленню розбудови цивілізаційного підходу та його застосуванню для розуміння культурно-історичних процесів навколо України та на її території. Має на меті описати, як працює цивілізаційний підхід та як його можна застосувати для розуміння історичного шляху України та її поточного культурного стану. Робота робить спробу розвинути концепцію культурно-історичних провінцій, запропоновану Л.Л.Залізняком. Для розкриття теми були залучені роботи фундаторів цивілізаційного підходу до розуміння історії, а також українських науковців, які розвивали цю концепцію. У роботі охарактеризовано джерельну та історіографічну бази. Також залучені підсумки широких археологічних досліджень у контексті взятої теми. Дослідження містить короткий опис дуже широких хронологічних та територіальних меж. В результаті у роботі було представлено загальний опис історичних процесів на території України у контексті взаємодії з європейською (західною), мусульманською (східною) та євразійською (степовою) цивілізаціями. Дослідження цивілізаційної орієнтації України дає змогу глибше зрозуміти характер культурних, археологічних та історіографічних підвалин України. Праця розширює історіографічну базу, що стосується розвитку цивілізаційного підходу українськими науковцями.
Україна та українці на шпальтах газети “Правда” (1942 – 1945роки)
(2023) Каплун, Анна; Хом’як, Оксана
Кваліфікаційна робота є комплексним дослідженням того, як змінювались погляди радянського керівництва щодо місця української національності в СРСР. Тому, у роботі досліджувались різні позиції істориків щодо проблематики "рівності" всіх народів в СРСР, за яким принципом вони співіснували і як визначалась першість серед них. Робота присвячена висвітленню згадок про український народ в пресі та тому, які пропагандистські заходи запроваджували з метою збільшення лояльності українців до радянського режиму. Дослідження ґрунтується на матеріалах газети "Правда" за 1941 – 1945 роки і вона виступає основним джерелом для роботи. У роботі висвітлена актуальна історіографія з цієї теми, зокрема та, що стосується національного питання в СРСР, місця української національності та розвитку пропаганди в цьому напрямку. У ній викладено логічну послідовність того, як і чому змінювались погляди Москви до українського питання і з якою метою формувався та реалізовувався "український проект". У результаті, у роботі було представлено низку заходів радянської пропаганди щодо підвищення лояльності українців. Також, у роботі ми відслідкували те, як кожна з подій, які були відібрані для аналізу, представлялись на сторінках газети "Правда". Тому, це дослідження дає змогу створити не лише картину того, як змінювались позиції українців впродовж німецько-радянської війни, а і те, як радянська пропаганда реагувала та транслювала їх. Це, у свою чергу, відкриває можливості для відслідковування тогочасних ідеологічних тенденцій в СРСР щодо національних питань.
Меми як джерело для вивчення російсько-української війни (лютий-вересень 2022 р.)
(2023) Григорук, Юлія; Шліхта, Наталія
Дана кваліфікаційна робота є дослідженням сміхової культури українців протягом повномасштабного вторгнення Росії, а саме крізь призму мемів, що з’ явились у період лютого-вересня 2022 року. У роботі продемонстровано як сміх та гумор стали захисною реакцією українців у найстрашніший період російського наступу та виконували соціально-психологічну функцію емоційної розрядки. Для розкриття теми були залученні найпопулярніші меми, що створенні українським суспільством протягом аналізованих хронологічних рамок. Дослідження складається зі знайомства із терміном "мем", загального огляду тематики, що згадуються у відеоматеріалі. Основна увага у роботі звертається на висвітлення і творення героїчного образу українців у мемах, а також на змалювання й висміювання образу ворога-росіян. У результаті в цій мультидисциплінарній роботі меми постають цінним джерелом для дослідження, що мають великий потенціал, адже вони виступають "дзеркалом" суспільства. Робота продемонструвала як меми та пов’язаний з ними гумор перетворилися на потужну зброю, що дала надію на перемогу в складний час, а також породила новий героїчний образ українських громадян, захисників, політиків та своєрідний негативний образ ворогів-росіян протягом повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Репресії 1920-х – 1930-х років за спогадами Кирила Штанька
(2023) Федій, Ірина; Шліхта, Наталія
Кваліфікаційна робота є першим комплексним дослідженням книги-спогадів "Полювання за людиною". Робота присвячена висвітленню особистісного виміру репресій 1920-1930-х рр. Кирила Штанька та його родини. Також це дослідження стосується повсякденних практик життя на Роменщині. Має на меті представити особу Кирила Штанька та його життя в надзвичайних умовах. Для розкриття теми було залучено відповідну історіографію. Робота сфокусована навколо такого різновиду джерела як его-джерело. Тому робота починається з короткого викладу інформації про его-джерело, його різновиди, специфіку роботи, переваги та недоліки. Дослідження також містить аналіз відносин між більшовиками та місцевим населенням. Крім цього, приділено увагу збройному опору населення Роменщині, зокрема функціонування загону під проводом Луки Клітки. В результаті у роботі було представлено місце, час, обставини створення книги-спогадів "Полювання за людиною". Дослідження его-джерела дає можливість прослідкувати репресивний досвід Кирила Штанька та його родини, проаналізувати умови життя населення в надзвичайних умовах, його політичні та ідейні переконання. Зрештою, вдалось створити образ більшовицької влади та дослідити її методи боротьби в 20-30-х рр. ХХ ст. Тож, праця розширює історіографічну базу, яка стосується репресивного досвіду на території УРСР, зокрема сучасної Сумської області
Проскурівська операція армії УНР (травень-липень 1919 р.)
(2023) Егіпті, Владислав; Скальський, Віталій
Кваліфікаційна робота є першим комплексним дослідженням бойових дій, що точились між Дієвою армією УНР та Червоною армією РСФСР в кінці травня – на початку липня 1919 року. Це також перша спроба реконструкції подій, що відбувались на Поділлі в вказаному хронологічному проміжку. Робота присвячена бойовим діям на Поділлі, їх специфіці та епізодам, що мали місце. Метою роботи є висвітлити події з точки зору Дієвої армії. Для розкриття теми було залучено архівні матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України та історіографію, дотичну до цього дослідження. У роботі охарактеризовано історіографічну базу української та радянської сторін. Також має місце короткий виклад перебігу бойових дій впродовж другої Радянсько-української війни та характеристика збройних сил сторін напередодні самої операції. Дослідженнями реконструює головні бойові зіткнення між сторонами, їх результати на наслідки, в демонстрації комплексу загальновійськових операцій та окремих сутичок між УНР та РСФСР. Результатом роботи є відображення бойових дій на Поділлі впродовж кінця травня – початку липня 1919 року, дій окремих підрозділів, їх дислокації та сутичок, в яких вони брали участь. Дослідження Проскурівської операції дозволяє відновити не лише головні віхи бойових дій в червні, але й роботу штабів армії та окремих груп і дивізій. Підсумовуючи, кваліфікаційна робота залучає нові документи в обіг, що дозволяють сформувати враження про ті бої, що мали місце на Поділлі в 1919 році.
Культурне та освітнє життя Києва в період Гетьманату (за матеріалами міської періодики)
(2023) Дуденко, Ростислав; Диса, Катерина
Представлена кваліфікаційна робота являє собою дослідження культурного та освітнього аспекту життя Києва в період існування Української Держави Павла Скоропадського (з 29 квітня по 14 грудня 1918 року). Дослідження має на меті оглянути зазначені аспекти життя міста на основі інформації, що міститься у міській газетній періодиці. Для проведення дослідження було залучено міську періодику, а саме газети "Нова Рада" та "Відродження", опубліковані документи, спогади деяких діячів епохи та дотичну до теми дослідження літературу. У роботі охарактеризовано літературну та джерельну базу, обґрунтовано вибір останньої. Наведено також загальну контекстуальну інформацію, що дозволяє краще зрозуміти тему дослідження та вибір джерел для його проведення. Культурне життя Києва розглянуте на прикладах роботи театрів та проведення музичних заходів у місті. Освітнє життя розглянуте на прикладах роботи закладів шкільної та вищої освіти, а також на процесі організації Української Академії Наук. В результаті робота представляє огляд культурного та освітнього життя Києва в період Гетьманату 1918 року на матеріалах міської періодики. У дослідженні також розглянуто урядові ініціативи в культурній та освітній сфері життя міста, в тому числі і фінансування деяких окремих театральних колективів та культурних і освітніх інституцій. Дослідження культурного та освітнього життя Києва часів Гетьманату Павла Скоропадського дозволяють сформувати приблизне уявлення стосовно життя міста в період порівняної стабільності та миру. Також робота являє собою свого роду демонстрацію потенціалу міської газетної періодики як джерела для дослідження життя Києва у розглянутий період.
Холодна війна в карикатурах журналу "Перець" 1980-х років
(2023) Бурдовіцин, Роберт; Шліхта, Наталія
Кваліфікаційна робота є першим комплексним дослідженням карикатурного тематичного наповнення журналу "Перець" впродовж 80-х років, яке стосувалось зображенню ключових подій Холодної війни, висвітленню стосунків США та СРСР, історію їх змін від періоду Застою до періоду Перебудови, висвітленню союзників США та висвітлення образів "ворогів". Мета роботи полягає у тому як автори зображували американців, як і військових так і політиків, показати як зображувався образ США та СРСР, які були види цих художніх образів, порівняти як зображувались у журналі різні події Холодної війни, показати критику ідеології капіталізму, прослідкувати як змінювався журнал відповідно хронології. Також метою є показ живого образу "Холодної війни" у журналі. Важливим аспектом у роботі є класифікація карикатур, власний аналіз що до матеріалу, та започаткування досліджень саме карикатур. Історіографічне наповнення кваліфікаційної роботи поділено на дві категорій. Перша з них – це праці дослідників, які стосувались Холодної війни. Друга – це праці дослідників, які стосувались радянської преси та які конкретизували про типові образи у радянській пропаганді. Також це праці дослідниць, які використовували у них журнал "Перець" в якості основного джерела. Також задіяна література та джерела зо стосувались загальної радянської історії та історії радянського суспільства. У роботі був пророблений порівняльний аналіз між тим як Холодну війну сприймали у Радянському союзі та якою вона була у західному дискурсі

Browse

Recent Submissions