032 "Історія та археологія"
Permanent URI for this collection
Освітньо-наукова програма: "Історія"
Browse
Recent Submissions
Item Жіноча освіта в Турецькій республіці за президенства Ататюрка(2023) Шевчук, Олена; Григор’єва, ТетянаМетою дипломної роботи є дослідити найбільш значущі зміни в жіночій освіті за часів правління першого президента республіки Туреччина Кемаля Ататюрка.Item Експансія держав Осі за матеріалами Морської та колоніальної ліги (1935-1939рр.)(2023) Ларін, Валентин; Григор’єва, ТетянаМета роботи полягає в тому, аби на основі друкованих видань Морської та Колоніальної Ліги простежити висвітлення експансії держав Осі в другій половині 1930-х років.Item Рок-музика на шпальтах газети “Молода гвардія” в роки Перебудови(2023) Куделя, Володимир; Шліхта, НаталіяМетою роботи є дослідити, яким чином у газеті "Молода гвардія" висвітлювали радянську та західну рок-музику упродовж періоду Перебудови.Item "Перебудова" та "гласність" крізь призму історії понять(2023) Коваль, Роман; Шліхта, НаталіяМета роботи полягає в аналізі функціонування та трансформації понять "перебудова" та "гласність" у радянському офіційному політичному дискурсі 1985-1991 років.Item Програма Т-4: нацистське бачення, перебіг, пам’ять(2023) Білецька, Єлизавета; Бажан, ОлегМета дослідження – комплексно охарактеризувати процеси винищення нацистами людей з психічними та неврологічними відмінностями, детально розглянувши історіографію питання.Item Населення та міська влада Житомира (1782-1793)(2023) Антонюк, Данило; Тесленко, ІгорМета роботи полягає у тому, аби на підставі проаналізованих джерел та історіографії реконструювати чисельність і структуру населення Житомира та склад його маґістрату.Item Ідентичність українського радянського сатирика: приклад Федора Маківчука(2022) Явдошняк, Марія; Шліхта, НаталіяДана робота є спробою дослідити ієрархію ідентичностей радянського українця, головного редактора сатиричного журналу "Перець" упродовж 1946–1986 рр., Федора Маківчука. У першій частині дослідження розкриті контекстуальні питання, що дозволяють збагнути, в яких умовах формувалась ідентичність українського радянського сатирика. Йдеться про радянську культуру сміху; національне питання в політиці партії; стандарти в роботі радянської преси і працівників журналу "Перець", зокрема; набуття українською мовою радянської форми; творення української радянської ідентичності (український погляд). У другій частині дослідження аналізуємо прояви ідентичностей Маківчука, переважно у його творчому доробку. Найбільша увага відводиться самоідентифікації сатирика, іншуванню, народним мотивам, що вказують на етнічне походження автора, та побутовим проявам його як радянської людини. Для розкриття теми було залучено масив архівних документів Центрального державного архіву літератури та мистецтва України (переважно з особових фондів), деякі документи з фондів ЦК КП(б)У Центрального державного архіву громадських об’єднань України та збірки інших дотичних до теми документів. Також, для належного аналізу масиву джерел, введення в контекст та формування методологічної бази дослідження було використано відповідну базу міждисциплінарних досліджень. Серед них доробки Лариси Масенко, Наталі Шліхти, Сергія Єкельчика, Соломії Павличко, Пітера Берклі, Шейли Фіцпатрик, Штефана Плагенборга, тощо. У роботі детально охарактеризовано джерельну та історіографічну бази, а також методологічні підходи до аналізу різнотипних радянських джерел. В ході дослідження вдалося з’ясувати, що у творчості Маківчука вибудовується ієрархічна піраміда політичних ідентичностей. На вершині – радянська людина, частина великого цілого, об’єднаного одним побутом, єдиною мораллю, єдиною "комуністичною мовою", радянським дискурсом. У центрі – українець, що маркує свою творчість виразними народними елементами: приказками, фразеологізмами, живими мовними зворотами, не радянськими, а українськими. В основі піраміди – регіональна ідентичність. Так в творчості Маківчука з’являються подоляки (як він сам), галичани, полтавчани тощо. Всі мають свої мовні особливості, "говірки", як каже автор. Також, однією з чільних спільнот в житті і текстах Маківчука є українські радянські письменники, і вужче коло цієї спільноти – українські радянські сатирики.Item Пам’ять про Громадянську війну в США як поле конфлікту (за матеріалами телеканалу KXAN, 2015–2021 рр.)(2022) Шокур, Діана; Гломозда, КостянтинМетою моєї кваліфікаційної роботи є дослідження наративів, які вплинули на конфліктність в контексті історичної пам’яті в штаті Техас, а також аналіз частини медіа, а саме новинних репортажів, які впливають на формування поля конфлікту в штаті.Item Образ Японії в англійській пресі (на прикладі The Times, 1854 – 1902)(2022) Положай, Костянтин; Диса, КатеринаМагістерська робота присвячена дослідженню образу Японії, який утворювався матеріалами газети The Times у 1854 – 1902 роках. Для розкриття даної проблеми матеріали поділені на 3 хронологічні періоди – до 1860 року, 1860 – 1869 так 1870 – 1902. Завдяки цьому в роботі розкривається не лише образ Японії, який формувався в кожен з цих періодів, а й еволюція цього образу протягом другої половини ХІХ століття. Під час аналізу матеріалів, увага звертається на такі аспекти, як політичне життя Японії, економічне життя, повсякдення японців, та описи самої країни у тих випадках коли вони присутні.Item Публічна дипломатія Елеонори Рузвельт як інструмент "м’якої сили" США(2022) Малая, Ганна; Диса, КатеринаМагістерська робота присвячена дослідженню діяльності Елеонори Рузвельт як публічної дипломатки, чиї зусилля були спрямовані на розповсюдження американського бачення лібералізму за межами США. Закордонні подорожі Елеонори Рузвельт під час Другої світової війни стали її першим досвідом долучення до міжнародного співробітництва. Її офіційні контакти і поруч неформальна взаємодія із іноземною громадськістю сприяли зміцненню образу США як держави-носія демократичних цінностей, що відповідало тогочасним цілям зовнішньополітичної стратегії уряду країни. Подальша дипломатична діяльність Елеонори Рузвельт припадає на кінець 1940-х-1950-ті роки, а отже на початок і наростання біполярного конфлікту. В умовах Холодної війни прагення Елеонори Рузвельт підтримувати міжнародний мир шляхом просування переваг американської ліберально-демократичної моделі закордон співпадало з інтересами адміністрації президента США. Холодна війна вимагала використання ефективної "зброї", і закордонні візити стали тим самим перевіреним засобом, що не потребували використання військової сили. Таким чином, публічна дипломатія Елеонори Рузвельт стала інструментом концепту "м’якої сили", що доповнював офіційну зовнішню політику Вашингтону.Item Світські книжки в бібліотеці ігумена Якова Воронковського(2022) Герасименко, Юлія; Яременко, МаксимМета роботи полягає у тому, аби комплексно охарактеризувати світські книжки бібліотеки Якова Воронковського.Item Тактичний відтинок "Чорний Ліс" Української Повстанської Армії: структура та діяльність (1945 – 1951)(2021) Бездудний, Іван; Бажан, ОлегМагістерська робота присвячена актуальній темі, адже в незалежній Україні, особливо, після подій Революції Гідності, існує суспільний запит на подолання радянського та сучасного російського міфологізованого наративу щодо протистояння радянської репресивно-каральної системи та українського націоналістичного підпілля в часи Другої Світової війни та в повоєнні роки. Дослідження функціонування окремих військово-адміністративних одиниць є необхідною складовою для систематизації інформації щодо регіональних особливостей радянсько-українського протистояння 1940 – 1950-х років. Перший розділ дослідження присвячено висвітленню історичних передумов збройної боротьби між українським національно-визвольним рухом та радянською системою. Встановлено, що в основі конфлікту перебували суттєві ідеологічні протиріччя, які формувалися між населенням західноукраїнських земель/еміграційних кіл та російсько-радянською репресивної системою протягом всієї першої половини ХХ ст. Другий розділ присвячено дослідженню структурної побудови, чисельності та методів діяльності бійців ТВ "Чорний Ліс" та радянських органів державної безпеки протягом 1945 – 1951 рр. Тактичний відтинок формувався на основі добровільного приєднання до його лав втікачів з сіл та міст Станіславської області та складався з окремих куренів та сотень. Починаючи з 1947 р., після об’єднання ОУН та УПА в єдину підпільну структуру, в діяльності відтинку суттєву роль починає відігравати референтура СБ. Радянські органи державної безпеки протягом 1945 – 1947 років комплектувалися переважно бійцями з інших регіонів УРСР та СРСР через необхідність оперативного формування обласних відділів та недовіру до місцевих кадрів, численно переважали підпільний рух в окремих районах Станіславської області та мали підтримку державного апарату. У збройній боротьбі користувалися всіма необхідними засобами для знищення повстанського руху, в тому числі, забороненою бактеріологічною зброєю. Третій розділ присвячений безпосередньому висвітленню збройного протистояння ТВ "Чорний Ліс" та радянських органів державної безпеки на території окремих районів Станіславської області протягом 1945 – 1951 рр. Встановлено причини і наслідки, а також хід проведення "Зимової блокади" 1946 р., визначено особливості та масштаби проведення операції "Захід" в регіоні в жовтні 1947 р. охарактеризовано перебіг ліквідації організованої повстанської мережі протягом 1950 – початку 1951 рр. У висновках відзначено причини поразки національно-визвольного руху середини ХХ ст. та його значення для подальших етапів українського державотворення. Ключові слова: український національно-визвольний рух, Тактичний відтинок, радянський режим, структура.Item Викладання логіки в навчальних закладах Російської імперії (1725-1850 рр.)(2021) Федяй, Микола; Арістов, ВадимКороткий зміст роботи: в роботі досліджується викладання курсів логіки в навчальних закладах Російської імперії у 1725-1850 рр. На основі даних про викладачів університетів, з моменту їхнього заснування до реформи 1850 р., укладаються короткі відомості про них, а саме, де вони навчалися, здобували освіту та за якими підручниками викладали. Протягом XVIII ст. усі проаналізовані викладачі імперських університетів читали логіку за вольфіанською системою, а в першій половині ХІХ ст. – як за вольфіанською, так і за системами Канта, Шеллінка, Фіхте тощо. Сам процес викладання в університетах регулювався переважно уставами. Так, в уставах XVIII ст. прописується, що університети мають функціонувати на зразок західних, тоді як з початку ХІХ ст. такі пасажі зникають, також із середини XVIII ст. простежується поступовий розвиток цензури. Велику руль у залученні викладачів та цензурі університетських курсів належала попечителям. Підручник Баумайстра "Elementa Philosophiae Recentioris" користувався найбільшою популярністю, принаймні у XVIII ст. Сам підручник є спрощеним переказом праці Вольфа. Структура та зміст підручника нагадує схоластичний. Два його переклади російською виконані по-різному, перший, 1760 року, є одною із перших спроб знайти російські відповідники латинським термінам, автор зазвичай калькує їх, у другому, виконаному через пів століття, автор місцями відходить від оригіналу, намагається "зросійщити" латинські терміни.Item Декаданс і меланхолія української інтелігенції в Російській імперії на межі ХІХ-ХХ ст. (за его-джерелами)(2021) Найдух, Юлія; Диса, КатеринаРобота присвячена дослідженню меланхолійних емоцій української інтелігенції зламу XIX-XX ст. в Російській імперії. У контексті європейських явищ розглядається зв’язок між настроями даної соціальної групи та західними віяннями. Особливу увагу приділено декадансу як одному з найбільш вживаних концептів доби, пов’язаних із кризовими емоціями. Його несприйняття в українському середовищі кін. XIX - поч. XX ст. створює ризик передчасних оцінок емоційного фону суспільства. Тож на причинах і витоках негативної рецепції декадансу зосереджено дослідницький фокус. На основі епістолярію семи українських інтелектуалів, зокрема Миколи Лисенка, Ольги Косач (Олени Пчілки), Михайла Косача, Лариси Косач (Лесі Українки), Євгена Чикаленка, Бориса Грінченка і Трохима Зіньківського, представлено палітру меланхолійних почуттів української інтелігенції зламу XIX-XX ст. Аналізуються чинники, вияви та особливості кризових емоцій у порівнянні з російськими та європейськими. Окрему увагу зосереджено на нервовості як домінантній емоції української інтелігенції.Item Лютерансько-ортодоксійна та пієтистична традиції у проповідях Ніколауса Людвіга фон Цинцендорфа(2021) Нечипорук, Вікторія; Диса, КатеринаУ магістерській роботі здійснено спробу визначити належність графа Ніколауса Людвіга фон Цинцендорфа (1700-1760) до лютерансько-ортодоксійної чи пієтистичної традицій на прикладі збірок його проповідей Berliner Reden ("Берлінські промови", 1738). Передусім у роботі дано пояснення термінам "лютеранська ортодоксія" та "пієтизм": розказано про виникнення обох теологічних традицій, характерні ознаки, представників тощо. Заразом здійснено огляд гомілетичної теорії та практики в обох традиціях, зокрема і вплив Лютера та Меланхтона на лютеранську проповідь. Також розглянуто найважливіші події з життя Ніколауса Людвіга фон Цинцендорфа, які стосуються його становлення як теолога, та розказано про його погляди на гомілетику в книзі Jeremias, ein Prediger der Gerechtigkeit ("Єремія, проповідник справедливости"). У науковій роботі охарактеризовано наявні дискусії щодо розуміння Святого Письма через призму лютеранської ортодоксії та пієтизму. Було запропоновано власну гіпотезу про те, що у Цинцендорфових проповідях можна знайти риси обох традицій. Здійснено аналіз двох збірок "Берлінських промов»"для визначення правильності своєї гіпотези. Риси лютеранського схоластицизму та ортодоксії класифіковано у дві групи. Для точності результатів у магістерську роботу залучено аналіз творів сучасників Цинцендорфа. Так, розглянуто особливості твору Vollständiger Timotheus Verinus (1718) теолога Пізньої ортодоксії Валентіна Льошера та Die erste Liebe (1696) радикального пієтиста Ґотфріда Арнольда. На основі отриманої інформації про особливості згаданих теологів було проведено порівняльний аналіз ідей їхніх творів із працями Цинцендорфа та зроблено висновки про особливості теологічних текстів Цинцедорфа. Зрештою, дослідження показало, що висловлене припущення про наявність в проповідях Цинцендорфа ознак пієтизму та лютеранського схоластицизму правильне.Item Становлення польських генеалогічних студій на прикладі наукової діяльності Владислава Семковича (1896-1982)(2021) П’янкова, Єлизавета; Гнатюк, ОляМетою дослідження є проаналізувати становлення Владислава Семковича як історика Львівського університету у взаємозв’язку з представниками львівського історичного середовища, його редакторську діяльність у львівських часописах, а також внесок вченого у розвиток польських генеалогічних та герльдичних студій.Item Романтичні стосунки в українських радянських фільмах побутового жанру 1960-х – 1980-х рр.(2021) Полянська, Василина; Шліхта, НаталіяМагістерська робота присвячена дослідженню українського радянського кінематографу періоду "застою". Безпосередньо у фокусі роботи опинилася репрезентація романтичних стосунків у фільмах побутового жанру, знятих на кіностудії ім. Олександра Довженка та Одеській кіностудії упродовж 1960-х–1980-х рр. За допомогою семіотичного аналізу, досліджено побутові практики та ідеологічні уявлення, що корелювалися з романтичними взаєминами та були репрезентовані у фільмах. Використовуючи архівні матеріали, пов’язані з діяльністю Комітету по кінематографії при Раді Міністрів УРСР, окрему увагу було приділено особливостям радянського кіновиробництва у добу "застою".Item Публічна кар'єра, клієнтела та господарська діяльність князя Станіслава Радзивила (1559-1599)(2021) Стафійчук, Маргарита; Тесленко, ІгорУ дослідженні крізь призму життя та кар’єри Станіслава Радзивила "Побожного" (1559-1599) показані "українські сюжети" його суспільно- політичної та економічної діяльності. На підставі аналізу документальних джерел з використанням просопографічного та мікроісторичного підходів, історико-критичного порівняльного методу висвітлено родинну динаміку Радзивилів (на фоні змінної релігійної ідентичності), реконструйовано щаблі кар’єрного зростання князя Станіслава, стадії формування комплексу його землеволодінь і персональний склад клієнтели, а також зв’язки всередині неї. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури, додатків (ітинерарій князя, генеалогічне дерево Радзивилівської фамілії, таблиці поборових реєстрів кінця XVI ст., перелік судових справ щодо біглих селян, зем’янські маєтки Олицької ординації, перелік слуг і клієнтів, список возних та шляхтичів-свідків, карта волинських маєтків). Список архівних джерел, багато з яких вперше в історіографії залучено для дослідження діяльності аристократа, складається з понад 100 позицій. У роботі також використано десятки монографій, статтей та археографічних видань.Item Сеймики Київського і Чернігівського воєводств на вигнанні: учасники, організація та діяльність(2021) Воробей, Мирослава; Тесленко, ІгорМагістерська робота присвячена київському та чернігівському сеймику на вигнанні у період між 1648 та 1658 рр. Метою роботи є дослідження особливостей функціонування сеймиків київського та чернігівського рицарських кіл на вигнанні в контексті воєнно-дипломатичного протистояння за ці терени між Військом Запорізьким, Річчю Посполитою та Московським царством. У фокусі дослідження вивчення парламентської діяльності рицарства, змін у проведенні сеймиків та просопографічний аналіз найактивніших політичних лідерів кожної зі шляхетських корпорацій. Окрім цього, у роботі застосовується порівняльний метод, для з’ясування ключових відмінностей між киянами та чернігівцями до і після спалаху козацької революціїItem Студентський виступ 1859 р. у Київській духовній академії: причини, перебіг, наслідки(2021) Якусик, Тетяна; Яременко, МаксимМагістерська робота присвячена студентському виступу 1859 р. у Київській духовній академії, який був направлений проти адміністрації навчального закладу. Це був перший відкритий виступ студентів, який, до того ж, набув розголосу і за межами Академії. Реконструкція та аналіз причин, перебігу і наслідків збурення здатні показати не лише проблеми всередині Київської духовної академії, а й доповнити дослідження про стан духовний закладів освіти Російської імперії ХІХ ст. У дослідженні розглянуто умови побуту та навчання, реконструйовано роль окремих вихованців та адміністрації у конфлікті, а також причини, перебіг та наслідки виступу.