An overview of the osteological mammal material from the archaeological sites of the Surska culture in the context of its tribes’ adaptation to the environment
Loading...
Date
2018
Authors
Veiber, Alina
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The paper considers the osteologic mammal material belonging to the Sursk Culture, which existed from
the beginning of V - IV to III millennium BC. It occupied territories of the Dnieper Rapids, the modern territories
of Dnieper and Zaporozhzha regions. The osteologic mammal material was selected and described on sites
of Vovnigi (1929-31), Sursk Islands (1946) and Shulayev Island (1931). Today, chronological limits of the Sursk
Culture have been clarified and supplemented, so the middle stage of the Culture development accounts for
6150 - 5650 BC and the later stage for 5650 - 5200 BC. The species composition in all sites represented of mostly
wild animal, which lives in the wooden territory around the Dnieper banks. The role of bone as a material for
making tools significantly increased in that period. This may be explained by remoteness of silicon deposits
and availability of bone material. Revised materials from selected sites clearly show how the economic strategy
of communities of the Surska Culture form a model of adaptation to the natural environment.
Дослідження присвячене аналізу археозоологічного матеріалу сурської культури, різні пам’ятки якої існували VII – VI тис. до н.е. Географічно пам’ятки сурської культури розташовувались на території Надпоріжжя та Приазов’я. Сурська культура виникла на основі мезолітичної культури кукрек (IX – VI тис. до н.е.) і була витіснена представниками дніпро-донецької культури. Остеологічний матеріал походить з пам’яток Сурський острів, Шулаїв острів та Вовніги, які були досліджені в ході Дніпробудівської експедиції 1929 – 1932 рр. керівником якої був відомий історик Д.І. Яворницький. Ціллю експедиції було виявлення та дослідження археологічних пам’яток, яким загрожувало затоплення водами річки Дніпро внаслідок будівництва гідроелектростанції. На сьогодні територія всіх досліджених пам’яток вкрита водою. Шулаїв острів (1931) та Сурський острів острів (1946) були досліджені експедиціями під керівництвом О.В. Бодянського. Пам’ятка Вовніги, що знаходилась на лівому березі річки Дніпро була досліджена експедицією під керівництвом А.В. Добровльського у 1929-31 рр. Кістки тварин, знайдені на пам’ятках, являють собою кухонні відходи мешканців поселень, а також відходи від виробництва кісткової продукції, роль якої в той час була досить висока. Видовий список представлений здебільшого дикими видами, таких як олень, козуля, зубр або тур та дикий кінь. З хутрових тварин наявні кістки вовків, лисиць, зайців та куниць. Розташування поселень в недалекій відстані від річок дозволило займатися рибальством та полюванням на річкових птахів. До відходів виробництва належать кістки з чіткими слідами полірованої поверхні або характерними насічками. Серед виробів із кістки були знайдені проколки, підвіска із різцевого зубу оленя та проколка із стилізованим зооморфним верхів’ям. Острівне та прибережне розташування пам’яток вказує на те, що такі місця були вигідними для забезпечення потреб племен мисливців-збирачів.
Дослідження присвячене аналізу археозоологічного матеріалу сурської культури, різні пам’ятки якої існували VII – VI тис. до н.е. Географічно пам’ятки сурської культури розташовувались на території Надпоріжжя та Приазов’я. Сурська культура виникла на основі мезолітичної культури кукрек (IX – VI тис. до н.е.) і була витіснена представниками дніпро-донецької культури. Остеологічний матеріал походить з пам’яток Сурський острів, Шулаїв острів та Вовніги, які були досліджені в ході Дніпробудівської експедиції 1929 – 1932 рр. керівником якої був відомий історик Д.І. Яворницький. Ціллю експедиції було виявлення та дослідження археологічних пам’яток, яким загрожувало затоплення водами річки Дніпро внаслідок будівництва гідроелектростанції. На сьогодні територія всіх досліджених пам’яток вкрита водою. Шулаїв острів (1931) та Сурський острів острів (1946) були досліджені експедиціями під керівництвом О.В. Бодянського. Пам’ятка Вовніги, що знаходилась на лівому березі річки Дніпро була досліджена експедицією під керівництвом А.В. Добровльського у 1929-31 рр. Кістки тварин, знайдені на пам’ятках, являють собою кухонні відходи мешканців поселень, а також відходи від виробництва кісткової продукції, роль якої в той час була досить висока. Видовий список представлений здебільшого дикими видами, таких як олень, козуля, зубр або тур та дикий кінь. З хутрових тварин наявні кістки вовків, лисиць, зайців та куниць. Розташування поселень в недалекій відстані від річок дозволило займатися рибальством та полюванням на річкових птахів. До відходів виробництва належать кістки з чіткими слідами полірованої поверхні або характерними насічками. Серед виробів із кістки були знайдені проколки, підвіска із різцевого зубу оленя та проколка із стилізованим зооморфним верхів’ям. Острівне та прибережне розташування пам’яток вказує на те, що такі місця були вигідними для забезпечення потреб племен мисливців-збирачів.
Description
Keywords
archaeozoology, Neolithic, bone tools, Surska culture, article, археозоологія, неоліт, кістяні вироби, сурська культура
Citation
Veiber A. An overview of the osteological mammal material from the archaeological sites of the Surska culture in the context of its tribes’ adaptation to the environment / Alina Veiber // Vita Antiqua. Prehistoric Networks in Southern and Eastern Europe : collection of scientific works / ed. by P. Shydlovskyi. - Kyiv : Center for Paleoethnological Research, 2018. - № 10. - P. 38-42.