Японські лауреати Нобелівської премії

Loading...
Thumbnail Image
Date
2019
Authors
Капранов, Сергій
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розглянуто такий значущий показник інтелектуального потенціалу нації, як кількість і якісний склад вчених, літераторів та суспільних діячів, які отримали престижну Нобелівську премію. Попри всі дискусії щодо неї, ця премія залишається вагомою у суспільній свідомості. На сьогоднішній день у Японії нараховується 25 нобелівських лауреатів, за цим показником країна посідає восьме місце у світі. Ще семеро нобелівських лауреатів мають японське походження або тісно пов’язані з Японією, але не є її громадянами. Крім того, вісім японців було номіновано на Нобелівську премію. За спеціальностями на першому місці стоять фізика (9 лауреатів) та хімія (8 лауреатів), далі йде фізіологія та медицина (5 лауреатів). Ці факти спростовують поширену на Заході думку, начебто японці "нездатні" до науково-технічної творчості й можуть лише копіювати іноземні зразки. Першим нобеліатом-японцем став фізик Юкава Хідекі (1907–1981, премія 1949 р.). Більшість премій було отримано у ХХІ ст., що свідчить про зростання інтелектуального потенціалу Японії у наш час. Особливу увагу приділено письменникам – лауреатам Нобелівської премії з літератури. Це Кавабата Ясунарі (1899–1972, премія 1968 р.) та Ое Кендзабуро (нар. 1935 р., премія 1994 р.), їхні твори перекладено багатьма мовами, вони добре відомі й в Україні. Крім того, з Японією своїм походженням пов’язаний британський письменник-нобеліат К. Ішіґуро (Ісіґуро Кадзуо, нар. 1954 р., премія 2017 р.). Проте якщо Нобелівські премії у царині природничих наук загалом об’єктивно відображають рівень науково-технічного прогресу в Японії, то в галузі літератури вони явно не відповідають розвитку японського красного письменства у ХХ–ХХІ ст. та його популярності у світі. Таким чином, можна зробити висновок, що літературна премія Нобеля має виразно європоцентричний характер. Також у статті приділено увагу єдиному японцю – лауреату Нобелівської премії миру; ним є колишній прем’єр-міністр Сато Ейсаку (1901–1975, премія 1974 р.).
The article considers such a significant indicator of the nation’s intellectual potential as the number and qualitative composition of scientists, writers, and public figures who have received the prestigious Nobel Prize. Despite all the discussions about it, this award remains weighty in the public mind. To date, there are 25 Nobel laureates in Japan, with the country ranked eighth in the world. Seven other Nobel laureates are of Japanese descent or are closely related to Japan. In addition, eight Japanese were nominated for the Nobel Prize. Among the disciplines, the first place belongs to Physics (9 laureates) followed by Chemistry (8 laureates) and Physiology and Medicine (5 laureates). These facts refute the Western belief that the Japanese are "incapable" of scientific and technical creativity and can only copy foreign samples. The first Nobel Prize winner was the physicist Yukawa Hideki (1907–1981, 1942 Prize). Most of the awards were received in the 21st century, which testifies to the growth of Japan’s intellectual potential in our time. Particular attention in the article was paid to the Nobel Prize-winning writers in Literature. These include Kawabata Yasunari (1899–1972, 1968 Prize) and Oe Kenzaburo (b. 1935, 1994 Prize); their works have been translated into many languages and are well known in Ukraine. In addition, Japan’s Nobel Prize-winning writer K. Ishiguro is associated with Japan (b. 1954, 2017 Prize). However, if the Nobel Prizes in the field of natural sciences generally reflect the level of scientific and technological progress in Japan, then in the field of Literature, they clearly do not correspond to the development of Japanese fiction in the XX–XXI centuries and its popularity in the world. Thus, it can be concluded that the Nobel Literary Prize is clearly Eurocentric in nature. The article also focuses on the only Japanese – the Nobel Peace Prize laureate; he is the former Prime Minister Sato Eisaku (1901–1975, 1974 Award).
В статье рассмотрен такой важный показатель интеллектуального потенциала нации, как количество и качественный состав ученых, литераторов и общественных деятелей, которые получили престижную Нобелевскую премию. Несмотря на все дискуссии о ней, эта премия остается весомой в общественном сознании. На сегодняшний день в Японии насчитывается 25 нобелевских лауреатов, по этому показателю страна занимает восьмое место в мире. Еще семь нобелевских лауреатов имеют японское происхождение или тесно связаны с Японией, но не являются ее гражданами. Кроме того, восемь японцев были номинированы на Нобелевскую премию. По специальностям на первом месте стоят физика (9 лауреатов) и химия (8 лауреатов), далее идет физиология и медицина (5 лауреатов). Эти факты опровергают распространенное на Западе мнение, будто японцы “не способны” к научно-техническому творчеству и могут только копировать иностранные образцы. Первым нобелиатом-японцем стал физик Юкава Хидеки (1907–1981, премия 1949 г.). Большинство премий было получено в XXI в., что свидетельствует о росте интеллектуального потенциала Японии в наше время. Особое внимание уделено писателям – лауреатам Нобелевской премии по литературе. Это Кавабата Ясунари (1899–1972, премия 1968 г.) и Оэ Кендзабуро (род. 1935, премия 1994 г.), их произведения переведены на многие языки, они хорошо известны и в Украине. Кроме того, с Японией своим происхождением связан британский писатель-нобелиат К. Ишиґуро (Исиґуро Кадзуо, род. 1954, премия 2017). Однако если Нобелевские премии в области естественных наук в целом объективно отражают уровень научно-технического прогресса в Японии, то в области литературы они явно не соответствуют развитию японской художественной литературы в ХХ–ХХI вв. и ее популярности в мире. Таким образом, можно сделать вывод, что литературная премия Нобеля имеет ярко выраженный европоцентричный характер. Также в статье уделено внимание единственному японцу – лауреату Нобелевской премии мира; им является бывший премьер-министр Сато Эйсаку (1901–1975, премия 1974 г.).
Description
Keywords
Японія, Нобелівська премія, інтелектуальний потенціал, стаття, Japan, Nobel Prize, intellectual potential, Япония, Нобелевская премия, интеллектуальный потенциал
Citation
Капранов С. В. Японські лауреати Нобелівської премії / С. В. Капранов // Китаєзнавчі дослідження. - 2019. - № 2. - С. 61-70.