Метою статті є археографічна публікація тексту автобіографії Миколи Федотовича Біляшівського 1923 р. – організатора і першого директора найбільшого музею країни. Публікації передує розлогий дослідницький і джерелознавчий коментар. Автори звертають увагу на те, що рукопис з цим текстом був добре відомим науковцям, однак досі не публікувався повністю і використовувався тільки для отримання біографічної інформації та цитувань. Після верифікації ключових повідомлень життєпису, автори доходять висновку, що він є важливим джерелом з історії українського націєтворення, інтелектуальної історії та історії українського музейництва кінця ХІХ – початку ХХ ст. У зв’язку з цим, запропоновано кілька стратегій для проведення подальших досліджень цього тексту.Текст автобіографії Біляшівського 1923 р., який публікується, є чернеткою авторського твору. Автори обґрунтовують, що існувала і "чистова" версія тексту, яку цитували у своїх статтях про відомого діяча його сучасники і соратники у 1926 р. Однак цю "чистову версію" поки що виявити не вдалося.
The article presents the publication of the autobiography by Mykola Fedotovych Bilyashivskyi (1923), who was the organizer
and the first director of the largest museum in Ukraine of that time. The text of the autobiography is preceded with the analytical
commentary based on the extensive research. The authors of the commentary underline that although scholars has been long familiar
with the manuscript of this text, it has never been published in full and used only for the purpose of biographic references. On the
contrary, the present publication demonstrates that this text is an important source for the history of Ukrainian nation-building,
intellectual history and the history of Ukrainian museum-building in the late 19th and early 20th centuries. Therefore, they proposed
several strategies for further research on this text.
Specifically, the published text is the draft version of the autobiography, and the authors of the commentary point out that Biliashivskyi’s contemporaries quoted some other version, presumably fair-copy, which is for now lost.
