Стаття присвячена феномену персоніфікації у просторі масової комунікації, який, на
відміну від позицій інституціонального комунікатора, розглядається як участь суб’єкта
у відтворенні соціальних процесів, повсякденного життя людей у власному інформаційному полі, що розуміється як трансмісія
культурних значень і смислів у вигляді думок,
знань, цінностей, переконань, навичок і технологічних компетенцій. Ідеї фіксації настановлень аудиторії та вимірювання ефектів
впливу масмедіа відходить у минуле. Актуалізується персоніфікація суб’єктів комунікації в медіа-просторі, встановлення між
ними комунікативної взаємодії, когнітивний
та інтерпретативний компоненти, пов’язані з розумінням і тлумаченням значень
і смислів у текстах, що транслюються
масмедіа, – все те, що масова комунікація
достеменно робить, але вже не за допомогою "ефектів впливу", а за умов включення, персоніфікованої участі. У статті
для пояснення сучасного образу масової
комунікації комбінуються теоретичні й емпіричні контексти. Зіставлення результатів
опитувань аудиторії, яка диференційована
за ступенем інтенсивності і регулярності
звернення до телебачення, свідчить на
користь того, що контент, який поширюється саме цим медіа, все ще суттєво
впливає на знання і цінності активних прихильників ТБ. Це пояснює неодмінний, хоч
і обмежений вплив на аудиторію, зокрема її
поведінку під час останніх виборів. Проте
поширення стрімінгових технологій, створення індивідуальних "You Tube"-каналів,
як і сам феномен персоніфікації в мережі,
доводить перевагу нових суб’єктних форм
комунікативної взаємодії у сфері масмедіа.
Виводячи комунікативну функцію на перше
місце, вони сприяють цілеспрямованому
набуттю знань, реалізують настановлення
та прагнення суб’єкта, які є проявом його
волі і втілюються ним у створенні власного
інформаційного поля.
Ключові слова: масмедіа, персоніфікація,
комунікація, інформаційне поле, суб’єкт,
медіа-дискурс.
The article deals with the phenomenon of personification in the space of mass communication,
which, unlike the positions of the institutional
communicator, is considered as the participation of the subject in the reproduction of social
processes, daily life of people in their own information field, which is understood as the transmission of cultural meanings and meanings
in the form of thoughts, knowledge , values,
beliefs, skills and technological competencies.
Ideas of fixing audience preferences and measuring the effects of media exposure are a thing
of the past. The personification of the subjects
of communication in the media space, the establishment of communicative interaction between
them, the cognitive and interpretative components related to the understanding and interpretation of meanings and meanings in texts broadcasted by mass media are updated – all that
mass communication already does, but already
not with the effects of influence, but with the conditions of inclusion, personalized participation.
The article combines theoretical and empirical
contexts to explain the contemporary image
of mass communication. Comparing the results
of polls to an audience that is differentiated by
the intensity and regularity of their appeal to
the TV shows, how the content that is distributed
by this media itself still significantly influences
the knowledge and values of active TV followers.
This explains the indispensable, though limited,
impact on the audience, including its behavior
during the last election. However, the proliferation of streaming technologies, the creation
of individual "You Tube"-channels, as well as
the phenomenon of personification on the network, proves the advantage of new, subjective
forms of communicative interaction in the mass
media. By bringing the communicative function
to the forefront, they facilitate the purposeful
acquisition of knowledge, implement the setting
and aspirations of the subject, which is a manifestation of his will and translate it into the creation of their own information field.
Key words: media, personalization, communication, information field, subject, media discourse.
