У статті проаналізовано практики найменування і перейменування центральних площ Києва від 1869 і до 1991 року як частину складної політичної історії української столиці після втрати Магдебурзького права і до відновлення незалежності. Підтверджено тезу, що такі практики за відповідних умов є політичною процедурою, детермінованою ідеологічними потребами; самі назви - політичними символами,що маніфестують певну політичну ідентичність і водночас є конструктором і частиною цієї ідентичності; а політично мотивоване переназивання вулиць - спільна риса усіх періодів революційних змін.
This article has identified die importance of the streets and squares naming policy. The results indicate that die permanent changing of the central square names in Kyiv refiects the political transformation of the society. During the all periods the central square names demonstrate the symbolic power of the city "owners": imperial strong power, soviet state aggressive power, and weak power of Ukraine.
