Короткий опис(реферат):
У публіцистиці й літературній критиці час від часу повторюється думка (здається, вперте її висловив іще М. Бердяев у книзі "Витоки і сенс російського комунізму", 1937 р.) про те, що Жовтнева революція 1917 р. і злам усього російського житія, що розпочався після неї, стався не без фатального впливу з боку російської літератури з її суспільно-критичним пафосом, ідеями соціального співчуття і прагненнями моральної перебудови житія. При цьому все, що сталося в Росії у XX ет., розглядається як певна ментальна і соціально- політична аномалія, на відміну від зовсім іншого шляху, яким начебто пощастило у тому ж XX ст. пройти іншим європейським країнам.