Конструюючи реальність: мистецтво як поле боротьби репрезентацій політичних ідеологій
Loading...
Date
2019
Authors
Онищенко, Андрій
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті проаналізовано мистецтво як тип репрезентації та прояснено причини його вразливості до зовнішнього ідеологічного втручання, попри проголошену соціальну автономність. Автор висуває і обґрунтовує припущення, що певні типи опосередкувань у структурі репрезентації зумовлюють її відкритість до ідеологічного втручання і політичних маніпуляцій. Постійний конфлікт репрезентацій усередині мистецтва як соціальної інституції, конструювання історії мистецтва як концептуального підґрунтя мистецької автономії та колективно продукована візуальна мова визначають індивідуальне сприйняття мистецького твору та відповідний йому характер відтворення реальності. Це означає, що безпосередній контакт із твором постає як неможливий. Завдяки цій недетермінованості об’єктом, мистецька репрезентація здобуває інтерпретаційну широту, і разом з тим стає відкритою для зовнішніх втручань. Через ланку опосередкувань онтологічного, семіологічного та інституційного характеру, притаманних художній репрезентації, політична ідеологія впливає на формування репрезентаційних ментальних схем, а отже й на формування такого типу візуальної реальності, яка з ними узгоджується. Для обґрунтування цих тез залучено: теорію репрезентації, теорію мистецтва як знакової системи, концепт
"мистецького світу" (А. Данто) та інституційну теорію мистецтва. За допомогою критичного застосування концептуального апарату цих теорій обґрунтовано виняткову роль опосередкувань і посередників (інтерпретаторів) у структурі мистецьких репрезентацій. У висновку зазначено, що притаманна мистецьким творам вразливість до ідеологічних втручань випливає з самої суті мистецтва як репрезентації та підважує його претензії на автономність. Інтерпретація будується на схемах, що мають зовнішнє походження щодо самого твору мистецтва, але програмують його розуміння в інтересах певних соціальних груп. Як наслідок, політична ідеологія обхідними шляхами потрапляє у мистецтво. Саме тому мистецтво є місцем боротьби різних репрезентаційних режимів, за якими стоять певні політичні ідеології. Це боротьба за право конструювання реальності.
This article analyzes art as type of representation and illuminates the reasons for its vulnerability to external ideological interventions despite proclaimed social autonomy of art. The author proposes and substantiates the assumption that certain types of mediations in the representation structure determine its openness to ideological intervention and political manipulation. An immanent conflict of several representations inside the art as a social institution; art history construction as conceptual basis of art autonomy; collectively produced visual language – it’s all determine the individual perception of artwork and the appropriate nature reproduction of reality. It means that a direct contact between the viewer and the artwork became impossible. Due to this undetermination with the object, art representation gets its interpretation wideness and becomes more vulnerable to external interventions. Ideology influences on the representation’s mental scheme through a link of ontological, semiotic, and institucional mediations, which is inherent for art representation. Therefore political ideology affects formation of visual reality type which consists it constitutes. To substantiate these theses we involved: the theory of representation, the theory of art as a sign system, the "artworld" concept (A. Danto) and the institucional theory of art. With the help of critical application of this theories’ conceptual apparate we justified the unique role of mediation and mediators (interpreters) in the art representation structure. The conclusion stats that inherent for artworks vulnerability to ideological influence follows from the essence of art as representation and sums its claims for autonomy. Interpretation is based on schemes which have external origin from the artwork itself, but programming its understanding is in the interests of certain social groups. As a consequence political ideology gets into art in a roundabout way. That is why art became the battlefield of different representation regimes which underlie certain political ideologies. It is a battle for the right to construct reality.
This article analyzes art as type of representation and illuminates the reasons for its vulnerability to external ideological interventions despite proclaimed social autonomy of art. The author proposes and substantiates the assumption that certain types of mediations in the representation structure determine its openness to ideological intervention and political manipulation. An immanent conflict of several representations inside the art as a social institution; art history construction as conceptual basis of art autonomy; collectively produced visual language – it’s all determine the individual perception of artwork and the appropriate nature reproduction of reality. It means that a direct contact between the viewer and the artwork became impossible. Due to this undetermination with the object, art representation gets its interpretation wideness and becomes more vulnerable to external interventions. Ideology influences on the representation’s mental scheme through a link of ontological, semiotic, and institucional mediations, which is inherent for art representation. Therefore political ideology affects formation of visual reality type which consists it constitutes. To substantiate these theses we involved: the theory of representation, the theory of art as a sign system, the "artworld" concept (A. Danto) and the institucional theory of art. With the help of critical application of this theories’ conceptual apparate we justified the unique role of mediation and mediators (interpreters) in the art representation structure. The conclusion stats that inherent for artworks vulnerability to ideological influence follows from the essence of art as representation and sums its claims for autonomy. Interpretation is based on schemes which have external origin from the artwork itself, but programming its understanding is in the interests of certain social groups. As a consequence political ideology gets into art in a roundabout way. That is why art became the battlefield of different representation regimes which underlie certain political ideologies. It is a battle for the right to construct reality.
Description
Keywords
репрезентація, політична ідеологія, конструювання реальності, інтерпретація, автономність мистецтва, стаття, representation, political ideology, constructing the reality, interpretation, autonomy of art, article
Citation
Онищенко А. В. Конструюючи реальність: мистецтво як поле боротьби репрезентацій політичних ідеологій / Андрій Онищенко // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2019. - Т. 4. - С. 67-72.