Том 3

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 17 of 17
  • Item
    Розуміння суспільної небезпеки злочину (за результатами соціологічного експерименту)
    (2019) Азаров, Денис
    У статті подано результати експерименту, проведеного у вересні – грудні 2018 р., у якому взяли участь близько 200 правників різних категорій. Основний зміст експерименту зводився до такого: проведення першого анонімного опитування учасників у реальному часі, завдяки якому було з’ясовано загальні уявлення правників про сутність та функціональність категорії "суспільна небезпека злочину"; подання концентрованої інформації про проблеми практичного застосування цієї категорії та наслідки, до яких призводить її використання; повторне опитування та оцінка динаміки зміни ставлення аудиторії до поняття "суспільна небезпека". Результати засвідчили, що в процесі експерименту більшість учасників різко змінила свої погляди і визнала, що ознака суспільної небезпеки не може ефективно використовуватись як інструмент диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності, ця ознака не дозволяє чітко розмежувати різні види правопорушень – злочини та адміністративні делікти, не існує тесту (алгоритму), що дозволяє однозначно встановити характер і ступінь суспільної небезпеки певного діяння.
  • Item
    Specific intent (dolus specialis) in the Armenian genocide, the Holodomor and the Holocaust: comparative analysis
    (2019) Antonovych, Myroslava
    Although comparative genocide as the second generation of genocide studies has developed over the ast two decades, the Holodomor as a crime of genocide committed by Stalin’s regime has not been examined n comparative perspective.In this article, the author traces the reasons for that and offers a comparative nalysis of the Holodomor with examples of genocide in the first half of the 20th century – namely, the rmenian genocide of the Ottoman Empire and the Holocaust of Nazi Germany. The author compares the hree genocides as crimes under international law in terms of the mental (mens rea) elements of genocide hat characterize each of them, noting the dissimilarities and similarities in specific intent (dolus specialis) f those crimes. The author draws to the conclusion that the key common element in the genocides erpetrated in the Ottoman Empire, the Soviet Union, and the Third Reich is that state organization was ubstituted by hegemony of a ruling party: the Ittihadists, the Communists, and the Nazis. The importance of comparing cases of genocide is evident: if lessons from the past are not heeded and genocide is not unished, history will repeat itself as can be seen in the east and south (Crimea) of Ukraine, where the uccessor state to the Soviet Union – the Russian Federation – continues an attack on the Ukrainian nation.
  • Item
    Феноменологія та типологія необережних злочинів, вчинених кількома суб’єктами
    (2019) Багіров, Сергій
    У статті на підставі висвітлення проблем кримінально-правової оцінки необережних злочинів, вчинених кількома особами, доведено важливість феноменологічних досліджень для розвитку ессенціальних наукових теорій. У пропонованій публікації шляхом опису та аналізу новітнього емпіричного матеріалу доповнено феноменологію необережних злочинів, у вчиненні яких брали участь кілька суб’єктів. Авторський внесок у феноменологію цих злочинів дасть змогу розширити наукові уявлення про явище багатосуб’єктних необережних злочинів, а наведені практичні приклади можуть бути використані в навчальній та науковій кримінально-правовій літературі. Автор також уточнив і доповнив типологічну характеристику відповідних злочинів. Запропоновано перелік істотних ознак для кожної типологічної групи. З’ясовано, що під час поділу необережного співзаподіяння на "паралельне" та "послідовне" треба мати на увазі, що остання типологічна група є неоднорідною і має щонайменше два підтипи, які відрізняються низкою ознак.
  • Item
    Стягнення з обвинуваченого (засудженого) судового збору при вирішенні цивільного позову в ухваленому обвинувальному вироку
    (2019) Басиста, Ірина
    На сьогодні існують різні правові позиції щодо застосування норм закону в частині стягнення з обвинуваченого (засудженого) судового збору при вирішенні цивільного позову в ухваленому обвинувальному вироку. Нагальними для практиків та теоретиків залишаються питання на кшталт вичерпності переліку видів процесуальних та судових витрат, визначених у ст. 118 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України); урегульованості кримінальним процесуальним законом України питання розподілу процесуальних та судових витрат у кримінальному провадженні; імперативності положень Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) при вирішенні цивільного позову в межах кримінального провадження тощо. З огляду на такий стан речей автор цієї публікації поставила за мету спробувати на основі наявної емпірики, публікацій, дискусій та власного підходу висловити обґрунтовані судження у вигляді відповідей на задекларовані вище питання. У процесі дослідження висловлено авторське бачення щодо означеної наукової дискусії, зокрема, доведено, що в обвинувальному вироку, у тому числі при вирішенні цивільного позову в ухваленому обвинувальному вироку, потрібно чітко розмежовувати процесуальні витрати та судові витрати, а також усі процедурні питання щодо їхніх розмірів, порядку їх сплати, зменшення розміру або звільнення від сплати тощо, на підставі положень КПК України (щодо процесуальних витрат) та на підставі ЦПК України (щодо судових витрат). Під час стягнення процесуальних витрат суд повинен керуватися виключно кримінальним процесуальним законодавством. Є вичерпний перелік видів процесуальних витрат, визначених у ст. 118 КПК України. Щодо урегульованості кримінальним процесуальним законом України питання розподілу процесуальних та судових витрат у кримінальному провадженні констатовано, що КПК України врегульовано питання розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Проте питання щодо розподілу судових витрат не врегульовано і не повинно бути врегульовано у КПК України. Отже, в результаті комплексного аналізу норм КПК України, ЦПК України тощо зроблено висновок, що якщо в цивільному позові обґрунтовано йде мова про відшкодування матеріальних збитків, завданих унаслідок вчинення будь-якого кримінального правопорушення, незалежно від об’єкта посягання, то такий цивільний позивач (як і цивільний відповідач) підлягають звільненню від сплати судового збору. Особа не звільняється від сплати судового збору у разі пред’явлення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. Останню тезу, яка випливає з чинних законодавчих положень, піддано критиці.
  • Item
    Особливості проведення огляду та обшуку під час розслідування шахрайства на об’єктах залізничного транспорту
    (2019) Галаган, Володимир; Балацька, Ольга
    У статті розглянуто особливості підготовки та порядок проведення огляду та обшуку під час розслідування шахрайства на об’єктах залізничного транспорту. Встановлено негативні фактори, що впливають на ефективність проведення огляду під час розслідування шахрайства на об’єктах залізничного транспорту. До них належить швидкоплинність обстановки в умовах, коли особа, яка вчинила шахрайство, може швидко зникнути в потягу чи на вокзалі, та відсутність у правоохоронних органів об’єктивної можливості швидко відреагувати на факти вчинення шахрайства. Тож у разі проведення огляду місця події рекомендовано застосувати безперервний відеозапис процесу проведення огляду з метою суттєвого зменшення часу проведення огляду. Висвітлено низку особливостей тактичних прийомів проведення обшуку та особистого обшуку. Рекомендовано в усіх випадках проведення обшуку вилучати щоденники, листи, листування підозрюваного, записні книжки, блокноти, записки, фотокартки, а також предмети, вилучені чи обмежені законом у цивільному обігу. Під час подальшого розслідування такі предмети можуть бути пред’явлені для впізнання, направлені для дослідження під час проведення експертиз тощо.
  • Item
    Трудовий договір як множинна правова конструкція
    (2019) Гетьманцева, Ніна
    У статті розкрито питання, пов’язані з правовою характеристикою трудового договору як множинної, складної правової конструкції. Наголошено, що сучасні умови диктують новизну як самої конструкції поняття, так і змісту трудового договору, його ознак: особистісного, організаційного і майнового, які характеризуються суттєвими видозміненнями, модифікацією, що спричинена об’єктивними закономірностями розвитку трудових відносин. Констатовано, що трудовий договір має багато особливостей та ознак. Трудовий договір є юридичним фактом, що реалізує основну свою властивість – породжує трудове правовідношення. Створивши трудове правовідношення – категорію предмета, трудовий договір як категорія методу сам починає його регулювати. Зроблено висновок, що трудовий договір є джерелом прав і обов’язків сторін.
  • Item
    Проблеми забезпечення охорони таємниці приватного життя під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
    (2019) Удовенко, Жанна
    У статті на підставі аналізу положень теорії пізнання проаналізовано низку аспектів щодо до-тримання прав і свобод людини, непоширення відомостей щодо її приватного життя під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж як негласної слідчої (розшукової) дії. Досліджено її зміст та унормування в міжнародно-правових документах, Конституції України, законах України, рішеннях Європейського суду з прав людини з огляду на визначення прав і свобод особи, що потребують законодавчого захисту, та неприпустимість їх порушення під час досудового розслідування. За результатами узагальнення матеріалів кримінальних проваджень розкрито безпосередні завдання цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Визначено необхідність дотримання міжнародних стандартів, встановлених рішеннями Європейського суду з прав людини, під час розв’язання питання про надання дозволу на втручання в приватне спілкування. На підставі викладеного аргументовано та запропоновано зміни до ст. 263 Кримінального процесуального кодексу України.
  • Item
    Світоглядні основи права Стародавнього Китаю
    (2019) Заєць, Анатолій
    Статтю присвячено висвітленню світоглядних основ права Стародавнього Китаю періоду розпаду первісного ладу і формування ранніх міст-держав (VII–II ст. до Р.Х.). Досліджено перші космологічні уявлення про певну єдність законів Неба, Землі і Людини, які становили першооснову світогляду, моральне і релігійно-міфічне підґрунтя суспільного і державного устрою, а також філософські вчення цього періоду, які справили важливий вплив не тільки на чинне на той час законодавство Китаю, а й на всю стародавню філософію Японії, Кореї, В’єтнаму та Тайваню, а саме: даосизм, конфуціанство, мої́зм, легізм, школа "інь-ян", номіналізм. Розкрито процеси трансформації звичаєвого права, поступового підвищення ролі закону в китайському суспільстві, протиборство конфуціанства і легізму на тлі формування централізованої держави, а також особливості правового становища особи; наведено стислу характеристику права.
  • Item
    Виконання судових рішень про стягнення аліментів в Україні: аналіз актуальних питань
    (2019) Іщенко, Денис
    У статті проведено аналіз законодавчих новел, що стосуються виконання судових рішень про стягнення аліментів. Розглянуто доречність запровадження нових повноважень для виконавців з погляду дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами боржника. Досліджено судову практику щодо оскарження дій виконавців під час здійснення ними нових повноважень. Вказано на неправильність надання нових прав виключно державним виконавцям. З метою дотримання справедливого балансу запропоновано розширити перелік випадків, за яких заборонено застосовувати обмеження щодо боржників у виконавчих провадженнях зі стягнення аліментів. Зазначено про небезпеку зловживань виконавцями під час виконання рішень про стягнення аліментів унаслідок зміни порядку судового контролю в цій категорії справ із попереднього на наступний. Рекомендовано внесення змін до законодавства для надання приватним виконавцям таких самих повноважень у провадженнях зі стягнення аліментів, як і державним виконавцям.
  • Item
    Конституційне право: галузь права чи особлива базова підсистема – стрижень національної системи права
    (2019) Козюбра, Микола
    У статті піддано критичному аналізу до цього часу поширений у пострадянській, зокрема й вітчизняній, конституціоналістиці підхід до інтерпретації конституційного права як галузі національного права, що своєю чергою становить частину публічного права. Наведено аргументи, що традиційні для пострадянського правознавства критерії поділу права на галузі та інститути – наявність у галузі права власного предмета правового регулювання, тобто якісних однорідних суспільних відносин, що регулюються відповідною сукупністю правових норм, та методу правового регулювання, тобто властивого такій сукупності норм особливого методологічного інструментарію впливу на суспільні відносини, що ними регулюються, для конституційного права методологічно непридатні. Воно виходить далеко за межі регулювання якісно однорідних відносин державного владарювання, до яких переважно зводився предмет конституційного права, а арсенал використовуваних ним методів набагато ширший від характерного для публічного права владно-імперативного методу, побудованого на відносинах субординації влади і підпорядкування. Поряд з цим методом у конституційному праві дедалі ширше використовується диспозитивний метод, основу якого становлять відносини рівності суб’єктів, координаційних зв’язків між ними, а не підпорядкування (субординації). Окрім того, конституційне право не замикається виключно межами суто національного, внутрішнього права країни. Деякі його положення мають наднаціональне значення, уособлюючи зв’язки конституційного права з міжнародним правом. Зроблено висновок, що конституційне право за своєю онтологічною природою набагато масштабніше від традиційної галузевої диференціації права. Воно встановлює базові, відправні засади для функціонування і розвитку всіх найважливіших сфер суспільних відносин, пов’язаних насамперед з основами правового статусу особистості та роллю держави в його забезпеченні. Конституційне право становить особливу базову підсистему національної системи права, є фундаментальною основою для всіх її галузей і системотвірним стрижнем усієї національної правової системи.
  • Item
    Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів: становлення, розвиток та перспективи
    (2019) Мельник, К. Ю.
    У статті здійснено аналіз історії правового регулювання індивідуальних трудових спорів. Вивчено законодавчі та наукові підходи до визначення категорії "індивідуальний трудовий спір". Наведено авторське визначення категорії "індивідуальний трудовий спір" як неврегульованих розбіжностей між роботодавцем і працівником (претендентом на посаду, звільненим працівником) з питань застосування трудового законодавства, колективних угод, локальних нормативно-правових актів, трудового договору або встановлення чи зміни індивідуальних умов праці, про які заявлено в орган (посадовій особі), наділений відповідними повноваженнями з їх вирішення. Запропоновано класифікацію індивідуальних трудових спорів. Окреслено причини їх виникнення. Визначено особливості порядку вирішення індивідуальних трудових спорів та надано пропозиції з його удосконалення, зокрема щодо підвищення ефективності діяльності комісій по трудових спорах.
  • Item
    Типові слідчі ситуації, що виникають під час розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом, встановлення його місцезнаходження та причетних до цього злочину осіб
    (2019) Моргун, Надія; Сєдакова, Вікторія
    Статтю присвячено питанням визначення типових слідчих ситуацій, що складаються на початковому етапі розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом. Зазначено та послідовно проаналізовано ці ситуації залежно від способу та характеру вчинення злочину, встановлення місцезнаходження транспортного засобу та осіб, причетних до незаконного заволодіння ним. Визначено процесуальні дії, які потрібно провести під час вирішення кожної типової слідчої ситуації, обґрунтовано їхню мету й послідовність проведення та висвітлено засоби, застосування яких спрямоване на досягнення позитивного результату. Звернено увагу на потребу проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення всіх фактичних даних та обставин вчиненого злочину. Надано практичні рекомендації щодо запобігання незаконним заволодінням транспортними засобами та їх поєднання з організаційними заходами, застосовуваними з урахуванням конкретної обстановки, які найбільш ефективно сприяють профілактиці цього виду злочинів.
  • Item
    Передбачуваність нормативних підстав дисциплінарної відповідальності суддів: загальнотеоретичний аспект
    (2019) Пашук, Тарас
    У статті досліджено проблему забезпечення передбачуваності правових норм у сфері дисциплінарної відповідальності суддів у контексті взаємодії цих норм з інститутом судової незалежності. З огляду на загальні чинники, які зумовлюють межу конкретності в правовому регулюванні, розкрито практичні труднощі, які можуть виникати в нормативній регламентації правових підстав дисциплінарної відповідальності суддів. З’ясовано, яка нормативна техніка є оптимальною для правового регулювання цієї сфери. Обґрунтовано важливість встановлення на нормативному рівні вичерпного переліку конкретних дисциплінарних проступків, максимально обмежуючи використання загальних та нечітких термінів. Наголошено необхідність уникнення практики надання надто загальних дефініцій правопорушень з невизначеними та неоднозначними термінами, яка ще існує в багатьох країнах. З’ясовано, що питання забезпечення правової передбачуваності на рівні нормотворчості не можна вивчати ізольовано від правозастосувального рівня. Встановлено, що на рівні правозастосування передбачуваність правових норм може бути забезпечена за допомогою юрисдикційного тлумачення, яке має бути обмежувальним, послідовним та достатнім.
  • Item
    Кримінально-правова протидія домашньому насильству в окремих країнах Європейського Союзу
    (2019) Митник, Уляна
    У статті досліджено досвід кримінально-правової протидії домашньому насильству в таких країнах Європейського Союзу, як Велика Британія, Франція, Німеччина та Польща. Розглянуто кримінально-правові норми цих країн, які визначають поняття, види домашнього насильства та перелік осіб, які є потерпілими і кривдниками в контексті кримінального законодавства. Проаналізовано кримінально-правові норми, які регламентують протидію домашньому насильству. Визначено заходи, які застосовуються до кривдників з метою запобігання та протидії домашньому насильству. Досліджено роль та функції поліції в контексті кримінально-правової протидії домашньому насильству. Проаналізовано досвід кримінально-правової протидії домашньому насильству щодо дітей у Польщі. Визначено основні напрями протидії домашньому насильству в Україні, враховуючи відповідний позитивний досвід у Великій Британії, Франції, Німеччині та Польщі.
  • Item
    Класифікація конфліктів інтересів у публічно-правових відносинах
    (2019) Пастух, Ігор
    У статті розкрито підходи законодавця, а також науковців до поділу конфлікту інтересів на види, вказано на їхні основні особливості та недоліки. Зазначено, що специфіка класифікації конфліктів інтересів, на відміну від класичного розуміння конфлікту, проявляється в особливій сфері публічно-правових відносин, оскільки конфлікт інтересів є переважно одностороннім за відсутності протидії між сторонами і таким, що рідко супроводжується негативними емоціями, і, як наслідок, потребує спеціального дослідження. Звернено увагу на вагомість науково-практичного значення класифікації таких конфліктів, запропоновано нові критерії їх поділу на види (субординаційні та реординаційні, загальний і спеціальний, перспективний і ретроспективний, легальний і протиправний), що дали змогу розкрити особливості того чи того конфлікту, визначити юридичні наслідки та відповідні процедури їх розв’язання.
  • Item
    Групи процесуальних відносин, які виникають під час збирання захисником матеріалів на стадії досудового розслідування
    (2019) Соловйов, В. О.
    Статтю присвячено дослідженню процесуальних відносин, які складаються між захисником та іншими суб’єктами доказування під час збирання матеріалів. Розглянуто два шляхи збирання захисником матеріалів на стадії досудового розслідування. Виділено три групи процесуальних відносин, що виникають під час збирання захисником матеріалів, охарактеризовано кожну групу відносин і наведено їхні специфічні ознаки. Запропоновано окрему функцію слідчого судді – надання доручень про проведення процесуальних дій з метою компенсування неможливості сторони захисту отримувати відповідні матеріали самостійно, визначено особливу важливість цієї функції для забезпечення змагальності на досудовому розслідуванні та необхідність подальшого впровадження і реалізації її, зокрема для створення ефективного механізму підготовки захисника до участі в розгляді слідчим суддею питань про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.
  • Item
    Гуманістичні конституційні основи кримінально-правової політики
    (2019) Тімофєєва, Лідія
    У статті досліджено питання конституційних основ кримінально-правової політики. Конституційні основи – це основні принципи, цінності, гарантії, права та свободи людини, передбачені Конституцією. Обґрунтовано, що конституційні основи впливають на кримінально-правову полі- тику. Порушення встановленого Конституцією конституційного ладу та устрою, гарантованих прав та свобод громадян, а також невиконання обов’язків може створювати загрозу конституцій- ним основам. У випадках, передбачених КК України, за порушення прав та свобод громадян встановлюється кримінальна відповідальність. Зроблено висновок, що для мінімізації невідповідностей кримінального законодавства та Конституції України видається доцільним закріплення гуманістичних конституційних основ у Преамбулі КК України, оскільки вона визначає зміст норм КК України загалом та подальше реформування його тексту, що спирається на закладений у Преамбулі концепт. Це означає, що в разі прийняття або ж внесення змін до кримінального законодавства необхідним є формування цих змін відповідно до положень Конституції України. Запропоновано авторську редакцію Преамбули, а також зміни до КК України в частині встановлення кримінальної відповідальності за умисне внесення змін до КК України, які не відповідають основним положенням Конституції.