У статті проаналізовано поему Костя Москальця "До троянди", окреслено її інтертекстуальне підґрунтя та літературний контекст, впосадженість у філософські розмисли
1970-1980-х років. Ключовими в поемі є концепти дійсності, смерті, "нікомуненалежності", троянди, тіла, слова, дому. Також досліджено проблему часу, що є стрижневою в ліриці Москальця.
Зокрема, час мислиться представленим у двох можливих станах: вічності й минущості. Ідея
часу є підґрунтям для Москальцевої концепції двох світів: видимого (фальшивого) і невидимого
(істинного).
In the article the poem "To the Rose" by Kostia Moskalets is analyzed; besides that, the poem’s
intertextual background, literary context, and interconnection with philosophical reflections
in 1970-1980s are outlined. The key concepts of reality, death, unbelonging-to-nobody, rose, body, word, home are examined. The article studies the problem of time which is important for Moskalets' poetry
in general. In this case, time is conceptualized as presented in two possible conditions: eternity and
temporality. The idea of time is a background for Moskalets’ conception of visible (false) and invisible
(true) worlds.
В статье проанализирована поэма Костя Москальця "К розе", очерчена ее интертекстуальная основа и литературный контекст, а также укорененность в философских изысканиях
1970-1980-х годов. Ключевыми в поэме выступают концепты действительности, смерти,
"никомунепринадлежности", розы, тела, слова, дома. Также изучена проблема времени, которая является центральной в лирике К. Москальця. В частности, время мыслится как существующее в двух возможных состояниях — вечности и временности. Идея времени является основой для концепции К. Москальця о двух мирах: видимом (фальшивом) и невидимом (истинном).
