Abstract:
Проголошена і поступово здійснювана державність України і демократія як принципи, як наріжні камені
нашого дальшого розвитку — це й вихід на нормальні
сприятливі умови для розвитку літератури та мистецтва.
Однак, було б несправедливо вбачати в нашій літературі,
принаймні останнього десятиріччя, самі лише гріхи та
прогалини, дрібнотем’я й меркантильність, псевдопафос, прикрашательство та "благополучизм". Уже в 70
— 80-ті роки література, гостро відчувши загрозу
стандартизації і нівеляції в житті, розрив сучасника
з традиціями, шукала ціннісних орієнтацій у народному досвіді, в духовних витоках, у національній
історії.
