Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
наук за спеціальністю 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія
політичних і правових учень" (081 – Право). – Національний університет
"Києво-Могилянська академія", Київ, 2019.
Узагальнений короткий виклад основного змісту дисертації. У
дисертації досліджуються права людства як особливі солідарні права третього
покоління, які включають право на мир, на здорове довкілля та на сталий
розвиток, а також наявні та потенційні механізми їх захисту.
У Розділі 1 "Людство як суб’єкт прав" досліджено класифікацію прав
людини та підходи до визначення суб’єктів прав. Проаналізовано критичні
позиції щодо суб’єктів прав третього покоління та запропоновано виділити
особливий вид прав цього покоління – права людства – на підставі
сформульованих відмінних ознак. У цьому Розділі також докладно
досліджується становлення філософських та правничих підходів до розуміння
людства як окремого суб’єкта суспільних відносин. Ураховано феномен
глобальної співзалежності та розвитку інформаційно-комунікаційних
технологій. Особливу увагу присвячено правосуб’єктності людства, тобто його
здатності мати права і здійснювати їх, а також вимагати притягнення до
відповідальності за їх порушення. Поставлено питання про уповноважених
суб’єктів та запропоновано вважати ними міжнародні організації, захисників
прав людини тощо.
У Розділі 2 "Обрані права людства: право на мир, право на здорове
довкілля, право на сталий розвиток" насамперед обґрунтовано обрання трьох
прав людства, які відповідають відмінним ознакам, визначеним у Розділі 1.
Такими правами стали право на мир, право на здорове довкілля та право на сталий розвиток. Кожному з цих прав присвячений окремий підрозділ, що
включає опис взаємозв’язку з правами людини, еволюції у міжнародному
праві, закріплення у регіональних документах щодо захисту прав людини, а
також обґрунтування визначення людства як суб’єкта цих прав. Під час опису
права людства на мир проаналізовано його співвідношення з міжнародним
гуманітарним правом. Кожне із зазначених прав людства є одночасно
фундаментом для існування прав людини та своєрідною "парасолькою", що
захищає їх від порушень. Права людства є логічним продовженням прав
першого та другого покоління, розвиваючи та доповнюючи їх. На підставі
аналізу міжнародних документів "м’якого" права прослідковано початок
юридизації прав людства.
У Розділі 3 "Наявні та потенційні механізми захисту прав людства"
здійснено аналіз можливих механізмів захисту прав людства. З позиції de lege
ferenda щодо розуміння прав людства, виправданою є відсутність чітких
традиційних механізмів їх захисту. Власне правова природа прав людства
вимагає розглядати механізми їхнього захисту, не обмежуючись наявними
механізмами охорони та захисту прав людини, враховуючи при цьому також
інші механізми, що можуть бути більш релевантними для цих прав. Активна
юридизація прав другого покоління підтверджує ймовірність виникнення
можливості захисту прав людства в майбутньому. Наявні інституції можуть
фрагментарно надавати такий захист, зокрема аналіз практики Європейського
суду з прав людини дозволяє виокремити тренд поширювального тлумачення
ним змісту деяких прав. Запропоновано також розглянути Міжнародний
кримінальний суд як орган, що може притягати до відповідальності за
найбільш тяжкі порушення прав людства. Крім того, інші механізми
міжнародної співпраці, такі як моніторингові та миротворчі місії, а також
проекти міжнародного розвитку, розглянуто як можливі механізми захисту
прав людства. Наукова новизна дисертаційної роботи. Ця дисертація є першим у
юридичній науці комплексним загальнотеоретичним дослідженням прав
людства та їх взаємозв’язку з правами людини. Найвагоміші результати
дисертаційного дослідження, що мають наукову новизну, є такими:
уперше:
- запропоновано концепцію прав людства як особливих прав третього
покоління. На сучасному етапі дослідженості вони включають право на
мир, на здорове довкілля та на сталий розвиток;
- визначено відмінні ознаки прав людства, а саме: суб’єктом цих прав є
людство; їх іманентна співзалежність з правами людини; неможливість
реального забезпечення прав людства для особи без гарантування їх
реалізації для всіх; екстратериторіальність; належність різним
поколінням людства;
- запропоновано використовувати наявні механізми міжнародних судових
органів для захисту прав людства. Наявна практика динамічного
тлумачення судами юридично визнаних прав першого покоління для
захисту прав другого та третього покоління дозволяє припустити
застосовність цього механізму для захисту прав людства, що
підтверджується, зокрема, практикою Європейського суду з прав
людини;
- запропоновано розглядати механізми міжнародної співпраці для захисту
прав людства, зокрема через діяльність міжнародних миротворчих місій,
моніторингових місій, проектів міжнародного розвитку тощо. Такі
механізми насамперед створюють умови фіксування порушень прав
людства для подальшого їх захисту в судових органах. Крім того, вони
створюють умови для сталого розвитку, за якого право на мир та здорове
довкілля є більш захищеними;
- обґрунтовано взаємозалежність прав людства та прав людини та
доведено можливість їхнього перехресного захисту; удосконалено:
- класифікацію суб’єктів прав людини та розподіл прав людини на різні
категорії;
- теоретичне розуміння права на мир, на здорове довкілля та на сталий
розвиток крізь призму закріплення у міжнародних документах "м’якого
права";
- наукові уявлення про взаємовплив різних правових систем для
подальшого розвитку доктринального та практичного підходів до
розуміння колективних та солідарних прав, їхнього відображення в ідеях
поколінь прав людини та механізмів їх захисту;
набули подальшого розвитку:
- доктринальні підходи до визначення прав третього покоління як
солідарних прав;
- аргументи на користь необхідності застосування динамічного
тлумачення міжнародних документів у царині прав людини;
- обґрунтування доцільності визначення людства бенефіціаром
міжнародної співпраці.
Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного
дослідження можуть бути використані у:
- науково-дослідній сфері – у загальній теорії права, а також у
галузевих юридичних науках для подальшого вивчення природи прав людства
та їх взаємозв’язку з правами людини;
- сфері правотворчості – як теоретична основа у процесі
міжнародної та національної правотворчості щодо прав людства, особливо
щодо права на мир, здорове (безпечне) довкілля, на сталий розвиток;
- правозастосовній діяльності – для застосування принципу
динамічного тлумачення судами, а також поглиблення розуміння
взаємозалежності захисту прав людини та людства; - навчальному процесі – з метою підготовки навчально-методичної
літератури, посібників, підручників, проведення занять із дисциплін "Загальна
теорія права", "Конституційне право", "Права людини", "Порівняльне
правознавство", при викладанні відповідних навчальних курсів, а також у
науково-дослідницькій роботі студентів.
Теоретичні аспекти дисертації використовувалися авторкою у
практичній роботі зі втілення проектів міжнародного розвитку, під час роботи
в міжнародній моніторинговій місії, а також при проведенні семінарських
занять з навчальних дисциплін, зокрема "Конституційне право" та
"Антропологічна експертиза національного законодавства".
Dissertation for a candidate of legal sciences degree in the
specialization 12.00.01 Theory and History of State and Law; History of Political
and Legal Thought. – National University of Kyiv-Mohyla Academy. – Kyiv, 2019.
Summary of the dissertation. The thesis presents for the innovative concept
of rights of humanity as special rights of the third-generation human rights,
including the right to peace, to healthy environment and to sustainable development.
It presents existing and potential mechanisms of their protection.
The Chapter 1 "Humanity as the subject of rights" explores the classification of
human rights and approaches to the definition of human rights subjects. The
development of philosophical and legal approaches to the understanding of
humanity as a separate subject of social relations has been studied in detail. The
phenomenon of global co-dependency and the development of information and
communication technologies define the universalistic angle of research. Particular
attention is devoted to research of humanity’s legal subjectivity, which includes its
ability to have rights and to exercise them, as well as to demand responsibility for
their violation. The issue of responsible agents to protect these rights was raised. They might include international organizations, human rights defenders, etc. The
distinguishing characteristics of the rights of humanity are defined in this Chapter.
In the Chapter 2 "The Selected Rights of Humanity: Right to Peace, Right to
Healthy Environment, Right to Sustainable Development" the rights of humanity
which correspond to the distinguishing characteristics were described. the following
rights were selected: the right to peace, the right to healthy environment and the
right to sustainable development. Each of these rights is discussed through their
connection with human rights, their evolution in international law, the development
and positive recognition in regional human rights conventions, as well as the
rationale for the definition of humanity as a subject of these rights. While describing
the right of humanity to peace its correlation with international humanitarian law
was also discussed. The rights of humanity are a logical continuation of the
development of the rights of the first and second generation of human rights. Each
right of humanity is simultaneously a foundation for the existence of human rights
and sui generis umbrella that protects them from violations. Active legal recognition
(juridization) of the second-generation human rights suggests that the possibility of
protection of the rights of humanity will arise in future.
The Chapter 3 "Existing and Potential Mechanisms of Rights of Humanity
Protection" is devoted to the analysis of mechanisms for the protection of rights of
humanity. The rights of humanity are described from lex ferenda perspective.
Therefore, the lack of clear mechanisms for their protection at the moment is
understandable and leaves possibility for further research. The legal nature of rights
of humanity requires mechanisms for their protection to be not limited to existing
ones in realm of human rights doctrine, but to be considered in broader sense with
other mechanisms of international cooperation that might be more relevant for these
rights.
Existing international institutions can provide some protection. In particular,
the analysis of the case-law of the European Court of Human Rights suggests
possibility to use its mechanism for protection based on the trend of a dynamic interpretation of certain rights. It is also proposed to consider the International
Criminal Court as a body that can bring to liability those accused of committing the
most serious violations of the rights of humanity. In addition, other mechanisms of
international cooperation, such as monitoring and peacekeeping missions, as well as
international development projects, are considered as possible mechanisms for their
protection. The interdependence of rights of humanity and human rights is discussed
and the possibility of their cross-protection has been argued in the thesis.
Academic novelty. This dissertation is the first comprehensive legal and
theoretical research of the rights of humanity, their connection to the human rights,
as well as mechanisms of their protection. The most important results containing
academic novelty are the ones described below.
For the first time:
- the concept of rights of humanity, as special rights of the third generation is
proposed. At modern stage of research, the rights of humanity include: the
right to peace, to healthy environment and to sustainable development;
- the distinguishing characteristics of the rights of humanity are defines as the
following ones: humanity is a subject of these rights; there is direct codependency between rights of humanity and human rights; protection of rights
of humanity requires their implementation for all with respect to individual
rights; extraterritoriality; belonging to different generations of humanity;
- it is proposed to use the existing mechanisms of international judicial bodies
to protect the rights of humanity. The existing practice of dynamic broadening
interpretation by the courts of legally recognized first-generation human rights
to protect the human rights of the second and third generation suggests the
applicability of this mechanism of protection also to the rights of humanity.
The possibility is evidenced in particular by the European Court of Human
Rights case-law; - it is proposed to consider other mechanisms of international cooperation, such
as monitoring and peacekeeping missions, as well as international
development projects, as the mechanisms for protection of the rights of
humanity. First of all, such mechanisms create conditions for documenting the
violations of the rights of humanity for their further protection in the
judiciary. In addition, they create conditions for sustainable development in
which the right to peace and healthy environment are better protected and
secure;
- the interdependence of rights of humanity and human rights is grounded and
the possibility of their cross-protection has been proven.
Improved:
- the classification of human rights subjects and the division of human rights
into different categories;
- theoretical understanding of the rights to peace, to healthy environment and to
sustainable development through recognition in the international soft-law
documents;
- academic understanding about the mutual influence of different legal systems
for the further development of doctrinal and practical approaches to the
understanding of collective and solidarity rights, their reflection in the ideas
of generations of human rights and their mechanisms of protection.
Futher developed:
- doctrinal approaches to defining the third-generation human rights and
solidarity rights;
- argumentation on in favour of necessity of dynamic interpretation of the
international human rights documents; - rationale for determining the humanity as a beneficiary of international
cooperation.
Practical significance. The research results of the dissertation can be used in:
- the research sector – in the general theory of law, as well as in specialized
legal disciplines for the further study of nature of the rights of humanity and
their interaction with the human rights;
- the law-making area – as the theoretical basis in the process of international
and national law-making concerning the rights of humanity, especially with
regard to the right to peace, to healthy (safe) environment, and sustainable
development;
- the legal practice – regarding the application of the principle of dynamic
interpretation by courts, as well as to deepen understanding of the
interdependence of the protection of human rights and rights of humanity;
- legal education – preparation of the educational materials, manuals,
textbooks, conducting classes on subjects "General Theory of Law",
"Constitutional Law", "Human Rights", "Comparative Law" in the teaching
of relevant subjects, as well as in students’ research work.
The research results of the dissertation were used by the author in the
international development projects implementation and the international monitoring
mission, as well as during the seminars of the legal disciplines, in particular,
"Constitutional Law" and "Anthropological Expertise of the National Legislation".
