The article continues the discussion “Can "national philosophy" be understood as a strictly
defined object of research?” initiated in volume XXX of Sententiae. Analyzing Tomasz Mróz’
book “Selected Issues in the History of Polish Philosophy” (2016), the authors compare the
problems of historiography of Polish and Ukrainian philosophy. The authors believe that Mróz’
bookoffers an interesting perspective of comparative study of national philosophical traditions, the
idea of which was suggested earlier by Vasyl Lisovy. The authors focus on the heuristic potential
of the Mróz’ analysis of discussions concerning possible distinction between the terms “Polish
philosophy“ and “philosophy in Poland” and his studies of Plato's reception in Poland. Such
analysis allows us to raise several questions: (1) are the studies of “Polish philosophy” and
“philosophy in Poland” not mutuallyexclusive, but, on the contrary, complementary genres of
historiography of national philosophy? (2) howtodistinguish in the analysisof the reception of a
certain philosophical doctrine in national philosophy things pertaining to the history of this
philosophy as a whole, from things pertaining to the history of development of the doctrine itself?
Стаття продовжує дискусію "Чи може національна філософія бути точно визначеним
дослідницьким об’єктом?", розпочату в ХХХ числі журналу Sententiae. Відштовхуючись
від аналізу книги Томаша Мруза "Selected Issues in the History of Polish Philosophy" (2016),
автори здійснюють порівняльний аналіз проблем історіографії польської та української
філософії. На думку авторів, книга Мруза пропонує цікаву перспективу компаративного
дослідження національних філософських традицій, ідею якого запропонував свого часу
Василь Лісовий. Автори зосереджуються на евристичному потенціалі досліджень Т. Мрузом (а) дискусій щодо "польської філософії" чи "філософії в Польщі" та (б) рецепції Платона в Польщі. Цей аналіз дає підстави порушити низку питань. Зокрема (1) чи не є дослідження "польської філософії" та "філософії в Польщі" не взаємовиключними, а взаємодоповнювальними жанрами історіографії національної філософії? (2) яким чином, аналізуючи рецепцію окремого філософського вчення в національній філософії, ми маємо
розрізняти те, що належить історії цієї філософії, і те, що належить історії розвитку самого цього вчення?
