Відчуття єдності з науковою спільнотою
виявляється у загостренні відповідальності за
якість власної праці. Саме якість проведення щорічних конференцій BASEES
у Кембриджі вражає тих, хто прибув із наукового середовища, де процедура
та формат наукових заходів не в пошані. Тож повчитися з такого досвіду
завжди корисно. Особливо підбадьорює надія на те, що конференції такого
рівня колись стануть звичними й для українських науковців. Тим паче, що наш
постсоціалістичний досвід сам по собі вельми цікавий для закордонних колег.
Адже той шлях, що його проходить наукова раціональність в умовах подолання тоталітарної репресії у напрямі до демократичної свободи, актуальний не лише для українців. У сучасних умовах частка раціональності у вимірі
свободи набуває універсального значення. Це загострює потребу переосмислення самого феномена свободи. Метою цієї статті є ознайомити українську
академічну спільноту з теоретичним та організаційним здобутком цьогорічної конференції BASEES для активнішого залучення українських науковців до
світових наукових подій та осмислення шляхів імплементації такого досвіду
в себе вдома.
Feeling united with academic community reflects in increased responsibility for one’s own quality of work. This is the quality of carrying yearly BASEES
Conferences in Cambridge that impresses participants coming from the academic
environments in which procedure and scope of events are not really respected.
Therefore, learning from this kind of experience is always useful. The most inspiring thing is hope that conferences of such a level someday will become a routine
for Ukrainian scholars as well. The more so, because our post-Socialist experience
is interesting in itself for our foreign colleagues, since the way which the scientific
rationality makes under conditions of overcoming totalitarian repression and aiming at democratic freedom is currently important not for Ukrainians only. Under
current conditions, the part of rationality in the dimension of freedom obtains a
universal meaning, making the need of reconsidering the phenomena of freedom
even more rapid. This article is intended to present to Ukrainian academic community some theoretical and organizational achievements of this year’s BASEES
Conference and to engage Ukrainian scholars more actively to participate in international academic events and considering the ways of implementing the experience received into their activities home. This year the conference was dedicated
to the fifty years of the Prague Spring. The experience of the Prague Spring in
the reflections of the BASEES conference proves the relevance of the issues of
freedom and the need to rethink the key concept of modern thinking – progress.
The critique of progress that puts under the question the significance of the concept
itself for contemporary socio-philosophical discourse is, in the main, directed
against progressism as a modern mechanistic version of progress. The revealing
of the complex and ambiguous forms of progress in contemporary epoch tends to
accept rather than reject the progress.
