"...Мішанина побожних сьпівів і фрівольних" в рукописних зошитах барокової доби: до постановки питання

Abstract

У статті розкрито явище, на яке від XIX століття звертають увагу історики літератури та культури, а саме - наявності в рукописних зошитах барокової доби (XVII-XVIII століть) "непристойних", "фривольних" текстів. Тут обґрунтовано необхідність історизувати «непристойне», означити відмінність між модерними (науковими, етними) і немодерним (емними) поглядами на «непристойність» записи XVII-XVIII століть для контекстуальнішого розуміння значень цих записів у середовищі їхнього функціонування. Такий підхід дасть змогу означити нову перспективу для вивчення модернізаційних процесів у сфері мови та інтимності.

This paper is an introductory review of the question discussed by historians of literature and culture since the 19th century, namely a presence of "bawdy" and "frivolous" songs next to spiritual texts in the early modern manuscripts. I argue for the necessity to historicize a concept of "bawdiness" and distinguish between modern (etic) and non-modern (emic) perception of "bawdy" songs in the Baroque epoch. This methodological move helps to provide a more nuanced understanding of the meanings and functions of these records. This approach facilitates developing a new perspective for the study of modernization in the sphere of language and intimacy.