Стаття містить аналіз дев’яти українських гомілій XVII ст., присвячених Успенню Богородиці, - проповідей Лазаря Барановича, Йоаникія
Ґалятовського, Леонтія Карповича, Антонія Радивилoвського, Кирила
Транквілліона-Ставровецького та Симеона Полоцького. Проповіді Полоцького розглядаються як приклад текстів, написаних для московської
публіки автором, вихованим у мультиконфесійному середовищі Речі Посполитої. Авторка зосереджує свою увагу на біблійних цитатах (особливо
з Пісні над Піснями 6,9 та Одкровення 12), зокрема на їхніх літургійних і
позалітургійних джерелах. У статті сформульовано гіпотезу, згідно з якою
руські проповідники часто запозичували образи Богородиці з західних
гомілетико-літургійних творів, що підтверджує низка текстуальних запозичень із творів католицької екзегетики, наприклад, Корнелія а Ляпіде,
св. Бернарда та св. Бонавентури. Аналіз образу Богородиці здійснено
в контексті співвідношення православ’я (включно з візантійською й
ісихастською гомілетічною традицією) і католицизму в Україні XVII ст.
The aim of this study is to investigate a group of nine early modern
Ruthenian homilies dedicated to the Marian feast of the Dormition,
while focusing on both the liturgical and extra-liturgical sources of their
Biblical quotations. One feature of these texts is the presence of such
Biblical quotations as Song of Songs 6, 9 ("who is she that looketh forth as
the morning") and Apocalypse 12, 1 ("and there appeared a great wonder
in heaven: a woman clothed in the sun") which, while being an integral
part of the Latin exegetical tradition of the Assumption, played just a
marginal - if any - role in the Byzantino-Slavic liturgical tradition of
the Dormition. The use of the Marian imagery modelled on the Song
of Songs and the Apocalypse may be ascribed to the influence of either
exegetic Comments to the Bible, such as those of Cornelius a Lapide, or
Marian homiletic and exegetic literature produced in the West in the
late Middle Ages and the Counter-Reformation. On the other hand, the
tradition of Hesychasm - especially Theophilos Kokkinos’ Dormition
Canon and Gregory Palamas’ Dormition homilies - may well represent
a first step in extending the Marian reading of the Song of Songs to the
Byzantine-Slavic area. Another question that is addressed in this paper
is how the intellectual and ecclesiastical context in the Ukrainian lands,
a distinctive feature of which was pluriconfessionalism and its close
ties to Western Baroque, influenced the way in which these authors
represented Mary.
