У статті монопредикативні висловлення з синтаксичною синонімією, ускладнені дієприслівниковим або суб’єктним дієприкметниковим
зворотами, розглянуто як феноменологічно редуковані вторинні системні (мовні) трансформи, актуалізовані у вигляді моносуб’єктних
мовленнєвих інновацій з імпліцитно-експліцитною або з імпліцитноекспліцитною + експліцитною предикацією. Проаналізовано структурно-семантичні особливості таких висловлень та визначено ступінь
ко(н)текстуальної пертинентності всіх членів віртуального (мовного)
синонімічного ряду шляхом зворотної реконструкції (мовлення → мова)
трансформаційних процесів із залученням альтернативного лінгвістичного експерименту.
Background. The monopredicative utterances complicated with synonymic
gerundial or subject participial constructions are considered in this paper as
monosubject discourse innovations with implicit-explicit or implicit-explicit +
explicit predication with syntactical synonymy formed in surface stratum of
consciousness of the language as the result of phenomenological transformation
of primary (pivotal) propositions into secondary synonymic syntagms and
propositions among which approximating, approaching, close, similar and
co(n)textually adequate reduced (preferential) structures are distinguished. Purpose of the paper is to establish the structural typology and to define
the semantic peculiarities of monopredicative utterances with synonymic
gerundial or subject participial phrases and to determine the level of
co(n)textual pertinence of each member of virtual (linguistic) synonymic series.
Methods. In the analysis of monopredicative utterances with synonymic
gerundial or subject participial syntagms, the methods of alternative linguistic
experiment and of inverse reconstruction of systemic (linguistic) processes of
transformation by the addressee are applied.
Results. This paper establishes the structural models of monopredicative
utterances with synonymic gerundial or subject participial syntagms, elucidates
their semantic values, determines the levels of co(n)textual pertinence of
primary and secondary structures, and proves the adequacy of preferential
option in the contact and distant co(n)texts.
Conclusions. Gerundial or subject participial synonymic syntagms are
the one basic (with one terminal chain) and two basic (with two or more
terminal chains) transformants of systemic subordinate and coordinate
propositions used by the speaker to avoid: а) the overload of the co(n)text;
б) the reactualization of some referents. The inverse reconstruction of language
structures and the linguistic experiment (language game of addressee) allow to
the recipient of information to interpret correctly the synonymic discourse
innovation and to prove its co(n)textual pertinence. The perspective of the
further studies is research of structural and semantic peculiarities of
polypredicative utterances with gerundial and object participial synonymic
syntagms.
