У статті проаналізовано генеалогію неокантіанських ідей у творчості видатного філософа
і правознавця, професора й останнього ректора Університету Св. Володимира Євгена Васильовича
Спекторського (1875–1951) у контексті інтелектуальних та освітянських тенденцій в Європі
та Російській імперії на зламі ХІХ–ХХ ст. Аналізуючи ранній період творчості Є. В. Спекторського,
пов’язаний із його викладацькою та науковою діяльністю на юридичному факультеті Варшавського
університету, серед вагомих чинників, що вплинули на формування наукових зацікавлень
і творче сприйняття філософом основних ідей марбурзької школи неокантіанства, автор розглядає
інтелектуальне спілкування з науковим керівником, професором-правознавцем Олександром
Львовичем Блоком (1852–1909), перейнятим ідеєю створення і обґрунтування класифікації наук,
а також безпосереднє ознайомлення з інтелектуальним життям Західної Європи початку ХХ ст.
під час тривалих закордонних наукових відряджень. Особливу увагу у статті приділено аналізу
змісту друкованих праць і неопублікованих рукописів Є. В. Спекторського, написаних у 1903–1910 рр.
Автор з’ясовує, що їхньою основною
тематикою є поняття та основні положення критичного
ідеалізму, а також його застосування у процедурах раціонального обґрунтування наук (передусім
– суспільних) шляхом постановки цілей та уточнення регулятивних ідей для спрямування
суспільствознавців у їхніх дослідженнях. Відтворено логіку критичного аналізу Є. В. Спекторським
ідей очільника марбурзької школи Германа Когена (1842–1918) щодо розбудови етики
як "математики природознавства", яка є свідченням творчого, продуктивного осмислення вченим
філософського доробку неокантіанства.
This article concerns genealogy of ideas from the Marburg school of neo-Kantian philosophy in’s early
works in the context of intellectual and educational tendencies in Europe and the Russian Empire at the turn
of the 20th century. Yevhen Spektorskyi (1875–1951) is known as a prominent philosopher and lawyer, professor,
and the last president at the Saint Volodymyr University. Analyzing his early works, which were
strongly connected to his teaching and scientific activities at the law faculty of Warsaw University, the
author recognizes several key factors as the reasons for considerable development of the main neo-Kantian
ideas of the philosopher. Firstly, Spektorskyi’s research interests were strongly influenced by the intellectual
communication with his teacher, professor, and lawyer Oleksandr Blok (1852–1909), whose research was
concentrated on the idea of classification of the sciences and its further substantiating. Secondly, we know
that at the beginning of 20th century Spektorskyi was on several long-term educational secondments in
European educational institutions, which allowed him to immerse into intellectual life of that time. In the
article, the author focuses on analysis of Spektorskyi’s published works and unpublished manuscripts of the
years 1903–1910. It is clarified that their main issues concern essential notions and arguments of critical
idealism and its implications for the procedures of rational argumentation of sciences (mainly, social sciences)
by setting ideal goals and clarification of regulative ideas for the social scientists in their research.
The article also examines Spektorskyi’s logical structure of critique of the founder of the Marburg school of
Neo-Kantianism Hermann Cohen (1842–1918). The critique concerns the development of ethics as “mathematics
of natural science” and argues for the creative and productive rethinking of neo-Kantian ideas by
Spektorskyi.
