Інтертекстуальне тло вірша Павла Тичини "І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв..."

Abstract

Стаття є спробою аналізу відомого вірша Павла Тичини як авторського діалогу із самим собою та культурним контекстом. Стисло окреслено історію цього вірша та його рецептивні стратегії; реконструйовано автоверифіковані інтертекстуальні зв’язки; визначено поле взаємодії тексту, контексту й метатексту.

This article is an attempt at the analysis of a well-known poem by Pavlo Tychyna, as an author’s dialogue with himself and a cultural context. The history of this poem and its reception’s strategies are briefly outlined in the research. We have reconstructed self-verified intertextual relations and defined areas of text, context, and metatext interaction.