Право на доступ до правосуддя як одна з передумов забезпечення інших прав і свобод людини

Abstract

Статтю присвячено порівнянню національних та зарубіжних підходів до тлумачення права на доступ до правосуддя. Розглянуто практику конституційної юстиції зарубіжних країн щодо досліджуваного питання. В Україні право на доступ до правосуддя зазвичай тлумачиться саме як можливість використання правових засобів класичного правосуддя. Це контрастує з підходом зарубіжних країн, що включають до змісту вказаного права не лише зазначений елемент, а й можливість отримання ефективної правової допомоги, поширення правової обізнаності, запобігання виникненню конфліктів (спорів), популяризацію досудового врегулювання спору (конфлікту) шляхом фасилітації, медіації чи арбітрування. Саме таке тлумачення є однією з передумов належного регулювання всіх елементів права на доступ до правосуддя в Україні у системному взаємозв’язку. Можливість реалізації такого широкого підходу запропоновано шляхом тлумачення ст. 3 Конституції України, що визначає мету та спрямованість діяльності держави.

The article analyzes the ways of interpretation and enforcement of the right of access to justice. Through comparison of national and foreign studies, the author is trying to prove the demand for a wide interpretation of the right of access to justice. By providing certain national studies, the decision of the Constitutional Court of Ukraine, and in-force legal policy, the author shows that only the first “wave” of the right to access to justice is implemented in Ukraine. Due to a narrow definition of the right of access to justice, the legal policy cannot guarantee a proper level of the rule of law. This fact is supported by the annual legal ranking of the countries by the World Justice Project Rule of Law Index. The countries in the top of the rule of law rating accept a wide definition of the right of access to justice, with all four “waves” [of this right] implemented. The article describes the elements of each “wave” that are also presented by the legal framework of reforming justice in Australia, the decisions of the Supreme Court of India, the Courts of Canada, and the Supreme Court of the United States of America. Those components include: a real possibility to use legal remedies of the formal justice, access to qualified legal assistance, promotion of pre-trial dispute resolution by facilitation, mediation or arbitration, and preventing disputes arising overall. The possibility of implementing the idea mentioned hereinabove is proposed by interpreting the 3rd article of the Constitution of Ukraine that underlines that human rights, freedoms, and guarantees shall determine the essence and course of activities of the State, and highlights that ensuring human rights and freedoms shall be the main duty of the State.