Роль інтелектуалізації письма у розвитку межових форм літератури (культурний контекст початку ХХ ст.)

Abstract

У статті витлумачується зв'язок між інтенсифікацією практик "пограничного" (художньо-небелетристичного) письма на початку XX ст. та зміною характеру теоретизування поза рамками раціоналістичного дискурсу, а також: посиленням самосвідомості культури та внутрішньої рефлексії мистецтв над власними підставами, змістом, естетичним інструментарієм. Ці фактори означені як окремі аспекти загального явища інтелектуалізації фікційного та теоретичного письма, властивого модерній культурі XX століття, що зумовлює їхнє зближення і взаємопроникнення. Розгляд української ситуації враховує важелі формалістського й авангардистського контекстів.

The article explains the connection between the intensification of "frontier" writing practices (in literary non-fiction) at the beginning of the 20th century and the shift in the nature of theorization outside the framework of rationalistic discourse, and the connection between a strengthening of culture's self-awarenes s and art's introspection concerning its own principles and foundations, content, and aesthetical instruments. These factors are defined as individual aspects of the intellectualization of fictional and theoretical writing, a general phenomenon inherent to 20th century modern culture that prompts both modes of writing to draw together and interpenetrate each other. An examination of the Ukrainian situation takes into account formalistic and avant-garde contexts are taken into account.