Еволюція архетипних образів вогню в повістях М. Гоголя (за концепцією Г. Башляра)

Abstract

У статті запропоновано новий підхід до аналізу творчості Миколи Гоголя, який ґрунтується на залученні новітньої архетипної концепції Гастона Башляра. Досліджено романтизм українських та петербурзьких повістей Гоголя, використовуючи "Психоаналіз вогню" Башляра. Прослідкувавши еволюцію архетипних образів вогню у Гоголя, авторка статті доходить висновку, що особистісні переживання письменника у переломний період життя якнайкраще відображає саме його творчість, а романтична поетика, основу якої і становлять архетипні образи, продовжує залишатися основним стрижнем гоголівської творчості навіть із рухом письменника в бік реалістичної поетики.

The article presents a new approach to the analysis of M. Hohol's novels. The approach is based on utilizing G. Bachelard's new archetypal conception. The author's research on the romanticism of Hohol's Ukrainian and Petersburg novels is based on Bachelard's The Psychoanalysis of Fire. Tracing the evolution of the archetypal imagery of fire in Hohol's novels, the author comes to the conclusion that the writer's novels are the mirror image of his inner world. Romantic poetics, grounded in archetypal imagery, remain the backbone of Hohol's novels even following his move toward realistic poetics.