У статті простежуються витоки і спільні мотиви української та іспанської містичної поезії
XVI-XVIII cт. Типологічна спорідненість цих явищ базується на єдиному підґрунті містичної поезії,
особливій позиції її автора, суб'єкта лірики та адресата, на її прагматичному первні - явищах,
що дають підстави вважати містичну поезію окремий цілісним естетичним та позаестетичним
феноменом.
The article traces the sources and common motifs in Ukrainian and Spanish mystical poetry of the
16th-18th
centuries. The typological similarity of these phenomena is based on the same origins - mystical
poetry, the special position of the author, the lyric's subject and addressee, and on its pragmatic level - features,
which provide grounds to consider mystical poetry a separate integral aesthetic and supra-aesthetic
phenomenon.
