У статті на основі розгляду особливостей мовної ситуації (зокрема, кількості та
особливостей мовних груп, а також характеру відносин між ними) аналізується державна мовна
політика двох країн. Розглядаються також законодавче регламентування статусу мов та
мовних відносин, реальний стан, мов, зокрема колишніх мов-гегемонів та раніше упосліджених
мов. Увагу приділено також заходам органів державної влади Республіки Індія та Південна-Африканської
Республіки щодо впровадження основних принципів мовної політики, а також
результативності цієї політики. Робиться висновок про плюралістичний тип мовної політики
в цих країнах.
Based on considering the peculiarities of language situation (the size and some features of the language
groups and the character of inter-group relations) the analysis of the state language policies in
two countries is made. The legislative regulation of the countries' languages (languages-hegemony and
previously marginalized languages) and inter-linguistic relations are also described. Special attention
is paid to the implementation of the basics of the language policy by Indian and South-African governmental
institutions and to the effectiveness of this policy. Conclusion is made that both language
policies belong to the pluralistic type.
